Рецензія на книгу В.Ковальчука "Злочин без кари".
«150 тисяч українців, які залишалися
на Холмщині, Підляшші, Посянні, Лемківщині після організованого державою
переселення на більш – менш добровільних засадах, були після війни депортовані
і розсіяні малими групами по території, на якій раніше жили німці…»,- так
пише підручник з історії для школярів,
що знову і знову братимуть його до рук, знаючи після школи про трагічний період
лише декілька речень. А потім і те забувається, а залишаються в голові тільки
сухі дати без пояснення. Ось що треба розглянути на шкільних уроках історії ,
так це книгу Василя Ковальчука «Злочин без кари». По-перше, книга заснована на
реальних фактах. У творі вказані імена, уривки з розповідей безпосередніх
очевидців, інтерв’ю . Окремий розділ займає інформація про створення Товариства
«Лемківщина». Тобто твір збагачений науковими фактами, набагато ширшими, аніж подають у школі. Також
твір пронизаний віршами автора. З художньої точки зору, «Злочин без кари» являє
собою так званий підбір оповідань з народу. Читач тут же яскравіше сприймає
події, уявляючи собі реальну людину, її зовнішній вигляд, тому це допомагає
закарбовувати в пам’яті дрібні деталі.
Намагаючись прискорити асиміляцію
переселенців, органи влади, звичайно, допускали переїзд в одну місцевість не
більше 3-4 українських сімей, що дуже руйнувало етнокультурну. Так,звикнути
можна, але певна самобутність втрачається. До кінця 1947 у місця, звідки було
депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської
національності. Впевнена, що від цього полякам, які, у свою чергу, теж
прижились десь ,краще не стало.
«Були здійснені масові переселення вздовж лінії Керзона:
поляків - з території західних областей УРСР у Польщу, українців – з території
Польщі в УРСР.»,- знову ж цитую книгу з історії. З цих слів можна зрозуміти
тільки те, що людей «повідривали» від рідної землі. Цим і перейнявся Василь
Ковальчук. Отож, читайте книгу на уроках в школі, щоб глибше глянути в душу
лемка, у якому уособлюється дух всього ображеного народу.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.