Прогнозована невдача в переговорах Україна - ЄС зумовлена відсутністю успіхів в

Те що Угода про асоціацію з новелою про перспективу членства України в ЄС не буде підписана 19 грудня 2011 року стало зрозуміло, ще в серпні 2011 року.

Те що Угода про асоціацію з новелою про перспективу членства України в ЄС не буде підписана 19 грудня 2011 року стало зрозуміло, ще в серпні 2011 року – з затриманням Тимошенко. Але судовий процес над Тимошенко не є справжньою причиною відкладення підписання Угоди. Європа просто як завжди використовує внутрішні українські проблеми для досягнення своїх цілей. Адже ще недавно Тимошенко овіяна романтикою «помаранчевої революції» була прем’єр-міністром України, Віктор Ющенко Президентом, - а Україна за час їхнього урядування ні на крок не наблизилася до ЄС.

Для чого Європі Україна – на це питання немає консолідованої відповіді ні в Брюсселі, ні в Парижі, ні в Берліні. Україну європейці вочевидь не хочуть бачити як конкурентів на своєму ринку сільськогосподарської продукції, металопрокату, чи ринку праці. Український же ринок в силу низького рівня споживання не є особливо цікавим для європейських підприємств. Більше того, фактично, після вступу в СОТ, вони і так мають комфортний доступ на нього. В такій ситуації Україні практично нічим торгуватися  на переговорах.

Єдине, що дійсно турбує європейців, так це можливість вступу України в Митний союз з РФ, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами, що ЄС розглядає як відновлення російського впливу. Адже головними лобістами України в ЄС є якраз наші сусіди, які були складовими СРСР або «Варшавського блоку», а наразі не хочуть бути окраїною ЄС, яка межує з новим проросійським об’єднанням.

Нинішня невдача в переговорах Україна-ЄС в значній мірі зумовлена відсутністю успіхів в україно-російських переговорах по газу. Впевнений, що відкриття «другого дихання» в україно-європейських переговорах буде можливим тільки після успіхів «на східному фронті», і, щонайменше, досягнення газових домовленостей з РФ; обговорення перспектив «Митного союзу», що відбудеться у ці ж дати. При цьому «Митний союз» уже оголосив зону вільної торгівлі (про що Україна не може домовитися з ЄС) та з вузько економічної логіки є значно привабливішим для вітчизняних підприємств.

В Європі також розуміють, що підписання Угоди про Асоціацію підвищить рейтинги нинішньої української влади, і, відповідно, понизить опозиції, що не відповідає політичній стратегії окремих європейських очільників, деякі з них очевидно мають і певні зобов’язання перед Тимошенко.

Відновлення дієвих перемовин Україна – ЄС і можливе підписання Угоди можна очікувати в березні-квітні 2012 року з закінченням опалювального сезону і проясненням перспективи Митного союзу.

Наразі ж ЄС, на фоні значних внутрішніх проблем та проблем підписання нової бюджетної угоди між членами союзу, зацікавлене в збережені «статусу кво» й утриманні України від інтеграційних угод з РФ.

Така політика проводиться європейцями останні 20 років, в незалежності від того, хто Президент і Прем’єр-міністр, а хто сидить у в’язниці. При чому можна не сумніватися, що відмовки, чому Україні не можна надати перспективу членства в ЄС, будуть знаходитися нові й нові.

Рішення про надання перспективи членства в ЄС є в переважній мірі політичним, що було продемонстровано на прикладах Румунії, Болгарії, або ж на недавній ситуації з Грецією.

ЄС вочевидь і в подальшому переживатиме проблему «кластеризації», коли в самому союзі будуть утворюватися вужчі об’єднання країн, які делегуватимуть більше свого суверенітету союзним органам, як це відбувається на прикладі нової європейської бюджетної угоди. І до того часу, коли Україні дозволять претендувати на членство в ЄС ця «європейська матрьошка» може втратити своє нинішнє політичне та економічне наповнення, перетворившись в свого роду дублікат Ради Європи та інших подібних організацій.