Хіт-парад-2011

Кaty Perry, Ірина Білик, "межиніжжя" Світлани Лободи, Влад Дарвін, Альоша, постарілий Артем Мілевський , Потап і Настя та інша "чумачечая братва"

Якби мені випало визначати найкращі кліпи 2011 року, то мій топ-5 виглядав би так.

П'яте місце було б віддано Ірині Білик за її "маленькую девочку в шикарном авто". Кліп з розряду тих, що ні про що - так, нарізка кадрів, аде відзнято дуже ефектно. Ймовірно, його фільмували під девізом "забагато води не буває".

Справжнім відкриттям відео став сплав мужності і чутливості, втілений в головному герої - сивочолому мачо із голим торсом, який мені чомусь здався схожими на застарілого форварда київського "Динамо" Артема Мілевського. До речі, це, часом, не він сам тільки у гримі?

На четвертій сходинці я б розташував "еволюцію людського відчаю" Влада Дарвіна, представлену автором на розсуд громадськості за асистування Альоші. Ці двоє "найкращих з людей" дуже органічно підходять один до одного (чи одної). Причому в прямому смислі і таки зустрічаються у фіналі кліпу.

Пісня дуже лірична й мелодійна, а відео водночас і просте, і яскраве. Воно засвідчує, що прогулянка героїв кліпу звичайними міськими вулицям може виглядати нічим не гірше за неймовірні пригоди чудернацьких образів у надскладних і дорогезних декораціях.

Особливо ж звертає на себе увагу Альоша. Точніше, не стільки вона сама, скільки її сукня. І то не через легкість та прозорість, а, головним чином, колір. Він такий помаранчевий, що аж не віриться, як його могли пропустити в ефір на сучасному суцільно "біло-блакитному" українському телебаченні.

Думаю, всі такі ж безнадійно "майдануті" як автор цих рядків, отримали превелике задоволення, поностальгувавши на екран у відчаї, такому ж як у пісні..

Бронзу б  віддав Світлані Лободі. Вона заслужила це своїм гучним "ха-а-а-ая-ая!!!" в кліпі на пісню "На Свете", а ще - завжди, як можна побачити на екрані, неспокійним "межиніжжям", яке попри неабиякий досвід все одно постійно перебуває у "творчому пошуку".

До речі, в передачі "Світське життя" на "1+1" вона, відповідаючи на питання щодо причини метаморфоз на своєму обличчі, зокрема тих, які сталися з губами, повідала Каті Осадчій, що все це не через якісь міфічні косметологічні втручання, а звичайний… гастрит. Мовляв, як захворіла, так і почала худнути. Цей процес відбився як на фігурі, так і на обличчі.

Це ж треба. Як багато людей, в тому числі жінок, ходять з гастритами і як мало з них зазнають внаслідок побічних ефектів хвороби раптово несподіваного збільшення губ. А надто тих, що на обличчі. Лобода в цьому сенсі - справжній унікум.

А ще, аргументуючи природність розмірів своїх губ, Лобода сказала, що такі ж самі у її бабусі, і , що найдивніше, в її нещодавно народженій донечці. Ну і доця. "То ли еще будет ой-ой-ой…".

Срібними ж медалями я б удостоїв Потапа і Настю. І це - попри велику антипатію до їхньої творчості в цілому. В тому числі - за зроблене ними Януковичу "отсосны" з нагоди його дня народження. І це в той час, коли їхня екс-"багиня", за яку вони на минулих президентських виборах "з Україною в серці" агітували в концертних турах країною, вже зазнавала немилосердних гонінь від того ж таки деспотичного, двічі несудимого іменинника.

Негарно це вийшло. Хоча, якщо не принюхуватися до грошей, то самий раз. Одначе друге місце в моєму топ-5 не за "отсосны", а за "Чумачечую весну".

Ну дуже влучна, слушна і дотепна пародія. Прямо в яблучко. Все в тему, справді "по-чумачечему". (Дивись суспільно-політичний парафраз пісні - "Чумачечая братва").

Переможницею ж хіт-рараду стала б Кетті Перрі з відео на пісню "Тhe one that got away". Кліп нагадує міні-фільм із романтичним сюжетом, що закінчується трагедією, яка залишає глибокий слід в серці головної героїні. Будучи літньою жінкою, вона згадує події своєї молодості - любовні пригоди з хлопцем, який після сварки і розставання з нею, гине в автокатастрофі. Зворушлива історія немов ще раз нагадує нам:

"…С любимыми не расставайтесь,
Всей кровью прорастайте в них.
И каждый раз навек прощайтесь,
когда уходите на миг"

Приблизно про це, наскільки дозволяє зробити такі висновки моя англійська, і йдеться в пісні Кеті Перрі. Тільки замість "прокуреного вагона" і скинутого з землі нелюдською силою "состава на скользком склоне" - автівка, що мчить гірською дорогою та через неуважність внаслідок емоційних переживань водія наражається на смертельну перешкоду. На повному ходу вона зривається з траси в урвище і летить у вічність.

Через багато років по тому обтяжена спогадами жінка навідує місце автокатастрофи.  До неї підходить привид загиблого й торкаєтья її руки. Але вона його не бачить. Хіба що відчуває серцем. Трагічний фінал пронизливої історії про нещасливе кохання залишає кліп поза всілякою конкуренцією. Принаймні, в моєму особистому хіт-параді-2011.