Рейдерська атака попа Кирила.

Говорячи про церкву - говоримо про політику.

Коли сьогодні мова заходить про церкву, мимоволі вона ототожнюється із  політичною боротьбою за владу а, з приходом Кирила,  боротьба ця  загострилася з новою силою. Ні для кого не є секретом, що канцелярія Кирила вже давно розробила план  церковного перевороту в Україні, першою  спробою якого  став  останній Помісний Собор Української православної церкви Московського патріархату, на якому люди Кирила спробували замістити митрополита Володимира промосковськими силами і возвести на престол «єпископа Донецького і Маріупольського Іларіона». Відомо, що серед організаторів цієї рейдерської атаки були декілька "заможних бізнесменів з Донецька".
 Тоді ця провокація провалилася, але вона виявилась лише «квіточками» на фоні теперішніх бажань Кирила підпорядкувати собі Українську православну  церкву Московського патріархату.

                 Дивним чином, але бажання церковних очільників Москви «нагнути» український народ тісно переплітається із численними «путінськими» заявами в бік України, починаючи від ціни на газ та заборони українського сиру, завершуючи захопленням Московським Патріархатом українських святинь, це все - події одного характеру, суть яких полягає у ліквідації самостійності не лише української церкви, але й української держави. Така нагла поведінка «путінського» провокатора Кирила говорить ще й про те, що слуги Москви давно завербували багатьох антинародних депутатів ВР, бо як по-іншому пояснити той факт, що ці люди не побоялися узаконити крадіжку найбільших святинь у власного народу, вносячи на розгляд до парламенту рейдерський законопроект N9690, в якому  пропонується віддати наші найбільші національні пам'ятки – Києво-Печерську Лавру, Почаївську Лавру, Федосійський храм у Києві, інші історичні духовні об'єкти у власність Московського патріархату. Сам факт існування цього законопроекту – суцільна провокація, розрахована на порушення міжконфесійного миру, на переворот всередині української церкви, та як наслідок –  посилення  контролю над духовним началом української громади. На мою думку, - це частина інструкцій російських спецслужб по захопленню влади в Україні, де є дві основні цілі: просування «путінської» піар-компанії, в основі якої лежить завдання перетворити Україну на стратегічного ворога напередодні президентських виборів в Росії та друга, важливіша,  – досягнення абсолютного контролю над економічним, політичним та духовним життям країни.

                        Хочу наголосити також, що ще з часів Катерини ІІ і до сьогодні російська церква є виключно державною структурою, тому сьогоднішні часті візити Кирила в Україну не мають в своїй суті бодай чогось духовного, а носять про вокативний, політичний  характер, бо коли патріарх приїздить в чужу країну та говорить про «русскій мір», вступ України  до Митного союзу, то важко в його словах знайти якісь натяки на духовність. Це чистої води політика, де Кирило – російський політичний провокатор, представник московських спецслужб, які сплять і бачать відродження Російської імперії, де держава Україна – частинка їхнього «русского міра». Тому, я закликаю всіх небайдужих громадян, усі релігійні конфесії, усі громадські організації об’єднатись та захистити свої національні святині від їх приватизації Московським патріархатом. Сьогодні необхідно щонайменше оголосити Кирила персоною нон грата на теренах України, вигнати цього «російського попика» раз і назавжди і тим самим  захистити права всіх людей різної віри вільно молитися у своїй церкві, бо  Бог один для всіх.