Чи є в Україні політичні партії, чи за кого ми знову будемо голосувати?

Або український варіант: голосування за свиней в мішку, які стануть депутатським тушкованим м'ясом:))

З огляду найбільш поширених в політології визначень – політична партія – це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.

З ходом історії політична партія ставала практичним засобом, що відкриває канали зв’язку, комунікації серед різних соціальних груп, виявляючи і представляючи їхні інтереси; інструментом, який виражає під спільним знаменником об’єднаний політичний вибір її членів і прихильників.

Таким чином, природа політичної партії полягає в тому, щоб вона об’єднувала у своїй структурі громадян певних соціальних верств і груп – ще раз підкреслюю – громадян певних соціальних верств і груп (а не всіх, від олігархів до простих робітників, які по-суті є антагоністами), а також завдяки цій структурі партія бере участь у процесах здобуття, утримання та впливу на державну владу.

З іншого боку, політична партія як організована частина певної соціальної спільноти відображає її політичну ідеологію у прагненні змінити або зберегти існуючі у суспільстві відносини, а також роль, характер і реалізацію державної влади.

В Україні партії за своїми роллю та місцем у суспільстві значно відрізняються від партій у країнах зі сталою демократією. По-перше, наші партiї не можна назвати партiями парламентського типу, оскiльки недосконалі виборчі системи не сприяли нормальнiй  участi партiй у виборах, змаганню партiйних програм, а пiсля виборiв – партiйному структуруванню парламента в силу різних причин. По-друге, що важливо, партiї не мають чітко визначеного ідеологічного спрямування і не вiдбивають iнтересiв великих соцiальних груп. З усiм цим пов’язана вiдсутнiсть вiдповiдальностi партiй перед виборцями, необов’язковiсть урахування iнтересiв i настроїв мас населення, а також вiдсутнiсть необхідностi вироблення конкретних програм, пов’язаних з рiшенням найбiльш важливих для суспiльства питань (перш за все економiчних та соцiальних).

Партiї створюються та використовуються в суто прагматичних цiлях – у вузькому розумiннi цього слова. Мається на увазi лоббiювання iнтересiв конкретних елiтних груп та кланiв – полiтичних або економiчних, мiцних або досить скромних, аж до окремих комерцiйних структур, а нині і однієї сім’ї. Звичайно, цi партiї також потребують якогось iдеологiчного забезпечення, але воно має для них допомiжне значення  і з’являється в основному перед виборами у вигляді обіцянок-цяцянок та маніпулюванням найбільш значущих питань для України, таких як мовне питання та геополітичний вибір, які після виборів знову відходять на другий план, що повторюється від виборів до виборів, хто б не перемагав – олігархічно-популістські партії.  Саме це найбільш спотворює політичні партії в Україні, так як вони начебто, представляючи певні регіональні інтереси за географічним принципом, не представляють жодних соціальних інтересів, бо переважно всі впливові партії є кланово-олігархічними та спонсоруються саме цими кланами.

Все це призводить до вiдчудження  партiй від населення, а недосконала виборча система ще більш посилює цей процес – спотворює волевиявлення громадян та робить розрив між законодавчо-представницьким органом влади та тими хто його безпосередньо обирає – виборцями . Отже відсутня одна з головних функцій політичних партій – відсутні канали зв’язку, комунікації серед різних соціальних груп, та представлення їхніх інтересів у владі.

Постає риторичне запитання навіщо цей орган влади (парламент) і навіщо його обирати, якщо він не представляє інтереси широких суспільних верств…