Європейський Київ? Тільки революція!

Новий мер Києва та його команда сформуються вже в ході боротьби на майбутніх виборах. Які, при сприятливому для киян розвитку ситуації, напевно не закінчаться 15 липня.

Вірогідніше за все, що саме 16 липня Київ прокинеться і дізнаться ім'я свого нового мера. У цій статті, не називаючи імен, спробуємо зрозуміти, яка людина потрібна місту, виходячи з короткострокових цілей, що стоять перед майбутнім мером.

Мер для галочки

Безпрецедентна, як для країни що грає в демократію, централізація влади привела до того, що нині повноваження київського мера зведені фактично до нуля. Для порівняння: повноваження мера столиці зовсім не демократичної Росії на порядки вищі. І єдине, що не дозволене московському градоначальникові – обиратися прямим волевиявленням громадян. У іншому, саме мер Москви керує усім життям міста.

Для порівняння. Мер будь-якої європейської столиці обирається голосування її жителів, має усі необхідні повноваження для здійснення своєї діяльності, а стримуючим чинником для нього є лише судова гілка влади і голоси виборців на наступних виборах.

Пробивши свого часу закон "Про столицю" Олександр Омельченко де-факто отримав майже увесь контроль над київським життям. За часів нинішнього президента, в результаті внесених змін до закону, повноваження київського градоначальника були сильно урізані. Фактично права-обов'язки нинішнього мера зведені лише до головування на сесії Київради. Усе інше вирішує глава міської адміністрації.

Звичайно, Київрада та її голова цілком можуть впливати на цілий ряд рішень. Наприклад, розпил землі або бюджету міста. В той же час до оперативного керівництва міста мер не має ніякого відношення. Киянам варто чітко усвідомити, людина, яку вони оберуть (якщо це, звичайно, не буде ставленик влади) по-перше, не матиме фактично ніяких повноважень, по-друге, опиниться у ворожому оточенні. З одного боку він буде обмежений призначеним президентом главою адміністрації, з іншою, однозначно ворожою до нього більшістю старої Київради (це у тому випадку, якщо вибори мера і Ради не пройдуть одночасно. Та і викликає великі сумніви, що з нинішнім законом про вибори міської ради і з нинішньою політичною ситуацією новий мер отримає більшість в Київраді).

Таким чином, проблема виборів мера для 99,9% киян, які не задіяні у багатомільярдних роздеребанах, зводиться до вибору лише більш-менш красивого обличчя на міську обкладинку.

Що повинен зробити мер від міської громади?

Якою б красивою або вольовою не виглядало це обличчя, але саме воля плюс бажання насправді мати важелі впливу на життя міста повинні стати головними рушійними силами нового київського градоначальника.

Завдання, яке належить вирішувати новому мерові, якщо він не захоче стати лише машиною для підписання нових корупційних рішень Київради, стане боротьба за повноваження. І тільки за умови успіху в цій боротьбі, міська громада зможе отримати механізми впливу на міське життя.

Отже. Що повинен зробити мер:

По-перше. Команда нового мера негайно після виборів повинна провести повну ревізію усіх рішень міської Ради.

По-друге. На першій же сесії Київради зажадати відміни найбільш одіозних з них. Отримавши в результаті цілком прогнозовану дулю, мер повинен звернутися з одного боку в судові органи для відміни цих рішень, з іншою в органи прокуратури з вимогою негайного порушення кримінальних справ. Розуміючи стан речей в судах і прокуратурі, можна з упевненістю прогнозувати, що справи не зрушаться з мертвої точки.

По-третє. У ситуації, що створилася, новий мер вимушений буде апелювати до жителів міста, що вибрали його. Оскільки тільки кредит народної довіри може стати єдиною сильною стороною, яка дозволить новому мерові узяти владу в місті під контроль свій і міської громади.

По-четверте. Новий мер зобов'язаний зажадати від Верховної Ради і президента негайного рішення двох ключових питань :

Призначення дострокових виборів в Київську міську Раду. Їх цілком можна провести одночасно з виборами у Верховну Раду. (Навіть, якщо вибори Київради будуть проведені одночасно з виборами мера, склад Київради після повторних виборів серйозно зміниться. І цьому сприятиме зміна політичної ситуації в місті і країні).

Повернення до старої редакції закону "Про столицю", а ще краще прийняття такої редакції закону, яка в принципі усуне посаду голови міської адміністрації.

Природно, що при такому розвитку ситуації шанс на успіх може з'явитися лише при масовій підтримці городян. Інакше справа може закінчитися тим, що антимерська Київради більшістю в дві третини голосів відправить мера на нові дострокові вибори.

 Київська громада. Революція неминуча

 Стає очевидним, що, прийшовши 15 липня на виборчі дільниці і проголосувавши за "свого мера", кияни мають бути готові до того, що вже в серпні їм доведеться не просто проголосувати, а масово підтримати свого кандидата. Оскільки липневі вибори стануть лише першим етапом боротьби за повернення мешканцям Києва самим собі.

І ще одне. Серед головних осіб, які нині претендують на участь в міських виборах, не вдається знайти таку фігуру, яка насправді була б здатна стати прапором і стрижнем міської революції. При усій повазі до цих людей, але їм є чим ризикувати, для декого вибори 2012 лише етап до виборів 2015, а здатність їх команд викликає, скажемо м'яко, недовіру.

Так що цілком може виявитися, що прізвище головного кандидата від київської громади і майбутнього мера міста доки широко не відомо. А він і його команда сформуються вже в ході боротьби на майбутніх виборах. Які, при сприятливому для киян розвитку ситуації, напевно не закінчаться 15 липня.

 Позиція автора не є офіційною позицією руху "Ми - європейці".