Про сучасний стан та екологічні проблеми Шацького поозер'я

Ремарки до міжнародного круглого столу щодо "Сучасного стану та екологічної проблеми Шацького поозер'я"

Людина скільки завгодно може бути інціатором створення нано технологій, ІТ новинок, але все рівно стане навколишнього середовища, ті екологічні умови багато в чому впливають на нас, на наш ритм життя і головне якість і ефективність нашої суспільної праці.

Звичайно це є лише ремарка,але в будь якому разі нехтуючи екологічним станом в своїх містах, селах українці   в гонитві за марнотратними споживацькими ілюзіями та культивуванням чи безвідповідальності за забруднення довкілля ризикують своїм здоров'ям  і власним добробутом, як на мене. Але це лише мій субєктив, субєктив громадянина якому не байдуже те довкілля яке навколо нас і яке я впевнений має колосальне значення і вплив на нашу структуру життєдіяльності , хоча за часту ми звикли уникати такої думки про негативний вплив людини на природу, що має і обернену дію, і досить часто функціонально в негативній площині для людини.

Тому не дивно, що незалежно від до виборчої риторики і аналізуванням останніх урядових перетрубацій і шаленою "організацією до футбольного мундіалю в Україні є ще вчені, громадські діячі, дипломати які вважають доречним не скидати з обертів громадської уваги і питання екології.

Саме на при кінці березня, 30-го 2012 року Центр суспільних досліджень "Український Меридіан" в приміщенні Національного Педагогічного Університету імені М.П,Драгоманова зібрав поважну науково-експертну аудиторію що вирішила розібратися у фаховій обстановці тему " Сучасного стану та екологічних проблем Шацького поозеря". Тому не будучи багатослівним дозвольте ознайомити шановних читачів із головними меседжами експертів на науковців екологічного профілю. Висновки як кажуть розсудливі люди , кожен з нас зробить свої, вірні чи ні,  а про це вже нас розсудить її величність історія, в якій ми...нажаль дорогі українці є лише гостями, якщо простите мене - епізодами...Якими ці епізодики будуть - ефективними чи деструктивними..про це казатимуть наші повсякденні справи, в тому числі як це для когось із політичного Олімпу "дико не звучало" вплив на нашу природу.

Першим взяв слово Шестопалов Вячеславович Михайлович, який зазаначив , що ризики пов'язані із розробкою Хотиславського крейдяного родовища у Малорицькому районі Брестської області( Республіка Білорусь) на екологічний стан Шацьких озер варто монітори ти систематично і комплексно. "Проблеми" шацьких озер немає, навіть в середньостроковій перспективі, це підтверджується зокрема   і його даними комп'ютерного моделювання Інституту  геологічних наук НАН України, який він власне і представляв,  показують, що  навіть в 2025 та 2040р. зміни навколишнього довкілля є мінімальними.

Незважаючи на "оптимістично реалістичний" початок дискусії  йому зауважив і представник Міністерства екології України, зауваживши, що  проблеми екології є мало висвітленими в ЗМІ, тому ця проблематика проходить повз "вуха пересічного громадянина". Він сказав, що варто всьому науковому товариству нагадати прем'єру і Президенту України про екологічний стан в країні та якість екологічного управління на всеукраїнському і регіональних рівнях.

Певна річ ті вертикалі і горизонталі у структурі екологічного управління в нашій країні носять не ефективного і не прагматичного характеру.

Ось наприклад Директор екологічної академії післядипломної  освіти О.І.Боднар чітко запропонував всім колегам і гостям зібрання в своїй дискусії розділяти проблему екології і "дружніх відносин із білорусами". Антропогенний вплив білоруського родовища на Шаццьке поозеря в Україні є деструктивним. "Якщо родовище почне функціонувати українська сторона  ( чит. Держава)програє" - резюмував Олександр Іванович.

Наявність політичних впливів на ситуацію повзяані із конфліктом навколо екологічних ризиків розробки білоруського родовища на шацькі поозеря промовисто підхопив і член-кореспондент НАН України,Інституту ботаніки України Дідух Яків Петрович мовивши, що тут пересікаються проблеми політики та екології. І вирішити ці протиріччя може долучення України до роботи над створенням і підтримкою функціонування так званого - "Тріатерального біосферного резервуару"  за участі України, Білорусії та Польші - із тематичною назвою "Західне Полісся", що дозволить розглядати і вирішувати питання комплексно по справедливому  до всіх національних інтересів в екологічній сфері цих східноєвропейських країн. В такому випадку Україна  в діалозі  на перемовинах із білоруською стороною матиме значно вищі аргументи , чим тими що вона апелює зараз.

Про наявність політичних протиріч і їх негативний вплив на двосторонні україно-білоруські відносини ( прохання не плутати із "політичними зносинами") також заявив і незалежний соціоеколог  Тимошик Ярослав, який з акцентував увагу на тому що унормування ситуації пов'язаної демаркацію державних кордонів двох держав йшов тривалий ( в політичному сенсі) період з  1997- 2010рр. проте зараз ситуація застопорилася на рівні , або небажання чи не хотіння із своїх "гіпер геополітичних причин" вірчими грамотами за якими парламенти обох країн вже ратифікували ці міждержавні домовленості по територіальним розмежуваннями між нами і білорусами. Пан Ярослав зауважив, що лишаються не вирішеними ще такі проблеми як екологічна проблематика так і загалом поліпшення стану політичних відносин. "Ми забовязані вирішувати дане екологічне протиріччя разом із Білорусам" - заявив незалежний соціоеколог.

Повертаючись до теми дискусії старший науковий співробітник Шацького національного природного парку Пані Хомік Наталія Володимирівна офіційно заявила, що моніторинг стану ґрунтових і поверхневих вод ведеться експертами Шацького заповідника своїми силами, але систематично. Хоч і дефіциту водного постачання немає на Волині загалом, але як Пані Хомік ствердила питання про  якісну систему водного розподілу є відкритим і затребуваним на часі. Основне водокористувачі у Волинській області є населення 51%, 29% забирає сільське господарство. Проблематикою із якою зараз стикається Шацький заповідник, так це є те , що , парк немає  і тому не експлуатує каналізаційної системи, що певна річ є не вигідною умовою рекреаційного функціонування парку як такого та туристичної привабливості також .

Висвітлення проблематичних питань стану екології в шацькому регіоні продовжив Коніщук В.В. з Інституту агроекології та економіки НАН України,Національна академія аграрних наук України(м.Рівне) визнав, що рівень заторфованості українського Полісся є найбільшим в регіоні та країні, тому відповідальність держави є колосальною в цьому питанні. Але вітролісовал та пожежа торфовищ є наслідком без діяльності державних органів. Суцільні рубки знищують екотопи поселень багатьох савців.  Про відсутність екологічної культури,як в києві так і на Волині голі й казати. Проте на думку Василя Васильовича,  не на часі висувати Україні  будь які ультиматуми до Білорусії, треба її запрошувати до діалогу. Як авторську пропозицію еколог запропонував розпочати роботу над   розробкою і прийняттям екологічної конвенції Полісся, червоної книги полісся, мораторію осушення боліт.

А от про загрози на екологію навколо Шацького поозеря трішки більше розширив В.Ф. Щербак ,Інститут гідробіології НАН України , резюмуючи що ці загрози мають своїми джерелами і наслідки незавершених гідромеліріотивних робіт в 1960-80рр. на Волині, накопичення стічних вод з туристичних баз на території Шацького заповідника,  інтенсифікація рекреації природних ресурсів, не раціональний спосіб ведення сільського господарства  і навіть можливість розробки українською стороною свого мідного родовище в смт. Ратне н а території волинської області.  

Цікаво , що думку науковця Щербака в певному плані поділяє і такий зарубіжний експерт, співзасновник "благодійної фундації Україно-Польській Дім" - Маріуш Нічипорук аргументувавши , що якість сільськогосподарських знарядь праці та обробки урожаю в Україні є низька, а також власне переважна більшість волинян, що працює на землі експлуатуючи земельні ресурси навіть своїм «локальним», не вкладаючи жодних мінеральних добрив  в землю для підвищення родючості і відновлення грантів , такими діями створює загальний ризик для екосистеми Волині.

На сам кінець дискусії завідувач кафедри ботаніки і садово-паркового господарства Волинського Національного університету імені Лесі Українки - Шевчук Михайло Йосипович висловив побажання, що екологічна експертиза природного екологічного стану Шацького поозеря має бути організовано  і контролюватися саме громадянським сектором,- громадськими екологічними інституціями, науково експертним середовищем  , а не державними чи корпоративними структурами і групами інтересів, що "прив'язані" до державних бюрократичних структур .

Що ж,  наша екологічна безпека як і майбутнє нашої молодої державності лише  в наших руках. Не заперечуючи важливість відстоювання кожною національною країною своїх державних інтересів та колосальною політичною силою міжнародної дипломатії Україна і Білорусь не мають вирішувати свої протиріччя в тому числі і в  екологічній площині культивуючи національний "політичний егоїзм", бо наслідки не поступленості взаємної можуть мати колосальний характер...характер екологічної кризи  зокрема.

Матеріал підготовлено : кореспондентом інформаційного Агентства "НАЦІЯ" - Дмитром Гаврилюком.