Любіть Україну в собі, а не себе ... в парламенті. Єдиний список

Шановні політики, перестаньте дурити себе й виборців

Єдиним списком чи "колонами"? Таким воістину гамлетівським питанням переймаються лідери опозиції. І не лише вони.

Прихильники єдиного списку пророкують "кумулятивний ефект", коли один плюс один дасть не два, а три чи п'ять, а то й десять. "Колоністи" ж запевняють, що політична математика тим і відрізняється від звичайної арифметики, що ті ж самі один плюс один дадуть у сумі значно менше ніж два. Пояснюють це ідеологічною несумісністю, розбіжностями у партійних програмах та взаємним несприйняттям прихильників різних партій.

Шановні політики, перестаньте дурити себе й виборців. Про які ви розбіжності, про які програми, про яку ідеологію? З усіх опозиційних сил виразну ідеологічну складову має лише "Свобода". Про ідеологічні чи програмні розбіжності решти знають лише завсідники інтернет-тусівок та професійні дегустатори з політичної кухні. Та й ті не мають одностайної думки з цього приводу. Широкий же загал не читає ваших програм, а орієнтується виключно на харизму лідерів. Чим і керується, ставлячи відповідну позначку у бюлетені. Це якщо прийде на виборчу дільницю.

Тому всі ці балачки про ідеологічну несумісність та програмні розбіжності є не що інше, як спроба замаскувати нестримне прагнення будь-що потрапити до парламенту нехай і невеликою, але "своєю" командою з можливою перспективою отримати так звану "золоту акцію".

Це про партії, що мають шанс (реальний чи примарний - то вже інша справа) подолати прохідний бар'єр. Про карликові квазіпартії з рейтингом, що не виходить за межі статистичної похибки, не варто було б згадувати, якби не одна обставина.

Оскільки лідери цих партій розуміють, що шансів самотужки потрапити до парламенту у них, прямо скажемо, обмаль, вони прагнуть піти "у прийми" до більш потужних гравців. І це природно, так вчинили ті, хто долучився до об'єднання "Батьківщини" та "Фронту змін". Стосовно ж тих, хто виставляє свої окремі умови об'єднання, то це вже схоже на легкий шантаж. Мовляв, не погодитесь на наші умови - підемо на вибори окремо, і хоча до парламенту не потрапимо, кілька відсотків у вас відкусимо. На користь ПР, звичайно.

І все це супроводжується пафосними заявами про безмежну любов до України, про безкорисливе служіння народу та про інші благородні наміри.

Шановні опозиціонери, відкладіть свої програми до кращих часів, забудьте про лібералізм, солідаризм, націоналізм та інші "ізми". Зрозумійте нарешті, з усіх "ізмів" зараз найактуальніший один - тоталітаризм.

Країна сповзає у прірву диктатури, реінкарнований Вишинський править свій сатанинський бал. І поки ви бавитесь у якісь програми, Віктор Янукович будує поліцейську Партію-Державу. Невже ви цього не бачите? Не бачите, що в країні не залишилось жодної (!) незалежної гілки влади? Парламент, уряд, вся каральна машина - СБУ, прокуратура, міліція, суди включно з Конституційним, все в руках однієї людини.

Лідерів опозиції катують у тюрмах, переслідують організаторів та активістів протестних акцій, влада не те що ігнорує, вона знущається над Законом, Правом та здоровим глуздом. А ви тим часом дискутуєте про нові та старі обличчя, про соціологію та рейтинги, про ліберальну чи соціально орієнтовану економіку, про примат людини чи держави. Докоряєте один одному старими гріхами та помилками. Невже ви не розумієте, що тим самим ви роз'єднуєте й без того пошматоване суспільство, граючи на користь влади?

Диктатура ще не зміцніла, не забронзовіла, ще є можливість її усунути у відносно мирний спосіб. Та якщо влада виграє парламентські вибори, такого шансу не буде. І тоді ваші диспути триватимуть у "комфортних" умовах Качанівки чи іншого подібного закладу. Звісно, якщо ви не забронювали собі амплуа декоративної опозиції. Та якби це стосувалось лише вас, то ще півбіди. На зону перетвориться вся країна.

Ми не маємо права програти ці вибори, а тому на них треба йти не просто єдиним списком з комплектом партійних програм, а єдиною командою з єдиною програмою. Важко уявити такий конгломерат, де були б еклектично перемішані програми соціал-демократів, лібералів, консерваторів, націоналістів та інших політичних течій. Це, як сказав живий класик, спроба "увіпхнути невпихуєме".

Перш за все треба чітко сформулювати головну задачу новообраної Веровної Ради, а вже під цю задачу творити єдину програму дій. Програма має бути прийнятною не лише для всіх членів команди, а й (і це найголовніше!) для переважної більшості громадян.

Бо замало виграти вибори на рівні виборчих дільниць. Було б верхом наївності сподіватись, що правляча команда так просто віддасть владу лише тому, що хтось "неправильно" проголосував. Незалежно від результатів голосування на дільницях новітній "Підрахуй" оголосить "правильні" результати, продиктовані "покращувачами" з Банкової. Результати волевиявлення ще треба захистити. І не в суді, ми знаємо ціну нашим судам. Результати доведеться захищати масовими протестами, акціями громадянської непокори, можливими лише за умови підтримки консолідованим суспільством. А щоб це суспільство консолідувати, треба насамперед припинити внутрішньовидову боротьбу і запропонувати йому те, заради чого воно піде "на барикади".

Далі буде