Цікавини нашого повсякдення

Ранішні спостереження.

Цікавини нашого повсякдення.

Ранішні спостереження.

Ранок 21.05.12 видався напрочуд дуже гарний. Сонечко, не жарко, приємна ранішня прохолода. Люди їдуть на роботу в електричці, загальна картина вже не змінюється понад два роки, їхати не просто складно – важко. Люди вже звикли і просто чекають кінця цієї каторги. Всі на собі відчувають покращення життя уже зараз.

На черговій зупинці з вщерть забитої людьми платформи, до переповненого вагону намагаються сісти, влізти, люди. Всі розуміють їм треба встигнути на роботу.

Всі та не всі. Білобрисий лобуряка висотою понад 1,8 метри починає активно перешкоджати пасажирам, які влізли у вагон і намагаються утриматися бодай на підніжці. Впираючись у стелю та поверх голів людей у стінку тамбура, лобуряка криє словами, краще з яких «козли», тих, хто таки наважився і вліз у вагон.

Потяг набирає хід, а лобуряка не заспокоюється. Не пасуть задніх і ті, на кого, як тепер прийнято казати, лобуряка «крошит батон».

І тут людина, що стоїть поруч з «борцем за те щоб у електропотягах не тиснули на груди» спокійно йому говорить: - «Ну ви просто як Янукович!» Лобуряка якось дивно подивився на людину і запитав: - «Шо- шо?» Людина спокійно повторила те, що сказала раніше ще раз. Люди , які були поруч, пирснули зі сміху, а лобуряка зніяковів та став дуже спокійним і тихим. Хоча перед тими, кого образив лобуряка, він не вибачився та подальша подорож у переповненому вагоні вже була тихою і спокійно.

Всі люди прекрасно розуміли. Це ще не повне покращення обіцяне прототипом лобуряки, буде ще «краще»…