Я за русский язык, але я проти …

…«Я за русский язык (це – два аргументи), але я проти … (це – три аргументи)» і навіть я не знаю, що робити!, - Вадим Хабібуллін

Я за русский язык, але я проти …

…«Я за русский язык (це – два аргументи), але я проти … (це – три аргументи)» і навіть я не знаю, що робити!, - Вадим Хабібуллін

Мовне питання на сьогодні знову лунає все більше і більше. Зрозуміло, напередодні виборів більш немає про що казати, дебатити, кричати.

Деякі «за» російську мову, деякі «за» українську мову, але в політиці, нажаль, ми вимушені визначатися!

Спробую визначити і вказати свою особисту публічну позицію, а вона дійсно вкладається у цю тезу: «Я за русский язык, але я проти …»

Отже, спробую переконати Вас у правильності і логічності моєї політичної позиції.

1.«я за русский язык …» - оскільки з 1982 по 1992 у школі був звільнений від вивчення української мови. Ну по-перше, я все ж таки татарін за пятою графою, а по-друге, особо ніхто і не наполягав, і занять було дуже, дуже замало тоді, у часи радянського «процвітання» в освіті.

2.«я за русский язык …» - оскільки свою автобіографічну книгу «Вадим Хабібуллін. Шлях до успіху і правничого майбутнього. Радянський Союз / Незалежна Україна» написав на двох мені рідних мовах, на українській і російській.

3.«але я проти …» - оскільки з 1996, коли був запрошений на державну службу і тоді ще не було ані обовязкового діловодства, ані взагалі бажання використовувати українську мову та навіть Конституцію ще не прийняли. А тому, я, татарін за пятою графою, та звільнений від вивчення української мови усі 10 років школьного навчання – я придбав всі десять підручників з української мови за десять років і потихеньку, крок за кроком сам вчив цю чарівну мову і все діловодство у Ленінградському (нині – Святошинському) районному суді вів на державній мові. Але дуже, дуже комплексував і тривалий час «лякався» саме спілкуватися, оскільки майже ніхто не говорив у відкриту на державній мові. Потім, після державної служби, у 1999 в одній з найвідоміших адвокатських контор мене переконували, що українська мова не в моді, що «русский язык – это торговый язык» і більшість клієнтів з території нашого північного сусіда. А тому, не заохочувалося написання офіційних текстів, листів, факсів, договорів, тощо на державній, українській мові. Коли один з наших найбільших владних чиновників тривалий час демонстративно «ухилявся» від публічного спілкування на державній мові – один з моїх партнерів казав, що якщо навіть татарін сам вивчив і не соромиться спілкуватися і навіть з помилками, але крок за кроком підтверджувати наявність поваги до державної мови, що вже казати про … На сьогодні і цей високопосадовець вже переступив цей поріг комплексування і крок за кроком спілкується на державній мові, українській мові – і це заслуговує на повагу.

4.«але я проти …» - оскільки, у 2011, коли мій старший син закінчив мою ж середню школу №205, що на Борщагівці у Святошинському р-ні Києва – я з сумом дізнався і навіть до цього я просто не вірив, що «русский язык» просто напросто не викладався і такого предмету просто не було всі 10 років (одинадцять). І він, зазвичай, спілкується як і я на російській мові, але писати, а тим більше реально вести російське мовне діловодство, як і переважна більшість підлітків, яких ВИ використали тоді, і хочете і зараз – просто не зможе, або буде дуже важко.

 5.«але я проти …» - оскільки мій батько, реальний, натуральний, казанський татарін за пятою графою, для якого татарська мова і російська мова є мовою життя, і радянського життя – він із задоволенням дивиться всі телеканали, програми, новини і шоу на українській мові і навіть мені потім цитує. Хоча я знаю, як для нього це важко.

 Отже, «Я за русский язык (це – два аргументи), але я проти … (це – три аргументи)» і навіть я, на своєму маленькому рівні не знаю, що робити!

 Але піддаватися на провокацію «провокаторів», що бажають на хвилі роз'єднання українців пробратися знову у Верховну Раду України – це занадто, тим більше вже у котрий раз. Просто не обирайте всіх, хто вже був, і все – питання роз'єднання зникнуть самі по собі.

 Слухайте свого серця і розуму, не чіпайте зараз це питання, оскільки таких може виникнути ще з десяток (воїни УПА, тощо) і не піддавайтеся – це штучно аби МИ З ВАМИ забули про …

 З великою повагою,

 Вадим Хабібуллін

Київ, Святошинський р-н

адвокат, правозахисник, громадський діяч