Виблювати Януковича

Про Віктора Федорича як неминуче зло

Іноді лише зі втратою якоїсь речі, розумієш справжню її цнність. Той же самий принцип розповсюджується на явища та людей. Через Януковича Україна, а разом з нею і всі ми, втратили практично все цінне, що мали до цього. Все, що стало для нас звичним і само собою зрозумілим. Як повітря, котрим дихаєш, не помічаючи його. Зараз же країна задихається від совковго смороду. Її накрив морок неосталінізму.
 
Можна довго сперечатися чому це сталося і хто в цьому більше усіх винен, я ж пропоную спробувати поглянути на ситуацію під іншим кутом.
 
Уявімо, що замість Януковича на минулих президентських виборах переміг би хтось інший. В даному випадку точнішим буде слово "інша". Так от тоді "привид" Януковича продовжив би блукати країною. Люди, які б щиро проголосували за нього, але так і не побачили б свого обранця на президентській посаді, і надалі пов'язували б зі своїм кумиром надії та навіть віру у зміни на краще, шкодуючи про черговий зіпсований шанс.  
 
Звинувачували б опонентів в тому, що вони знову відняли перемогу в хорошої людини і весь час зітхали б та ремствували. Мовляв, от якби виграв Янукович, то все було б по-іншому, бо він би навів порядок у всьому і влаштував би для людей, як обіцяв, гідне життя.
 
Так от зараз, завдяки Віктору Федоричу, вже ніхто такого не скаже, бо за два роки його президентства ілюзії щодо нього як вправного правителя розтанули навіть у найпалкіших прихильників. За умови, якщо вони адекватні й здатні до аналізу і критичного осмислення процесів. Вони мали б відчути весь "позитив" на власній же шкірі.
 
Адже все сталося з точністю до навпаки і навіть ще гірше. По всім напрямках та у всіх сферах. Отже міф Януковича розтанув як марево. Виборці отримали хоча й жорстокий, але дуже гарний урок. Так от все це я до того, що, можливо, саме в цьому і був задум, головна історична місія «ананаса».   
 
В цьому зв’язку можливо варто розглядати прихід Януковича у філософському контексті як неминуче зло, яке рано чи пізно, але таки мало трапитися з країною. Незалежно від того, як і що до цього призвело, які фатальні обставини передували прикрій події. Це випробування долі, яке нам всім судилося пережити. Аби не допустити повторення чогось подібного у майбутньому. Може, краще щоби це відбулося з країною саме на цьому етапі, ніж коли-небудь ще. "Незбагнені шляхи Господні", - говорить нам Біблія.
 
Нині ж Україну вже нудить від Януковича. І давно. Тому його просто потрібно виблювати. Очистити, так би мовити, організм віз отрути. І після неприємної, але такої необхідної процедури, повинно прийти довгоочікуване полегшання.