Київ і опозиція. Як перетворити симпатію на підтримку

Як не прикро, але великій активності киян в районі Українського дому не помітно. Симпатія – є, не любов до влади – присутня. А ось бажання підтримати захисників мови – не спостерігається в принципі

І винні в цьому самі лідери опозиції. Услід за регіоналами розігруючи передвиборчу мовну карту, вони повністю забули про власне проблематику суспільства і про причини його не любові до влади. Мовне питання для більшої частини киян знаходиться далеко не на першому місці. Підстав для цього маса, але головна – історично Київ був мултікультурним містом, де російська, українська та ідиш жили своїм життям, не заважаючи один одному. Ідиш відійшов після Бабиного яру і еміграції 70-х, а російський і український в побуті не є антагоністами, а спокійно співіснують.

У своїй більшості кияни на стороні захисників мови. Але "язикового стимулу" однозначно мало, щоб вони вийшли на вулицю. А ось чого не почули городяни, так це простих і зрозумілих гасел, які вони готові підтримати.

Вчора мав можливість послухати виступи лідерів опозиції перед Українським домом. «Захистити мову», «не дати ухвалити закон», «підтримати на виборах» – ось основні тези якими пригощали Яценюк і Ко. І тільки Микола Томенко, висунув головне гасло, яке нині може об'єднати киян з протестуючими біля Українського дому. При всьому популізмі, це гасло найбільш ємко виражає відношення жителів міста до нинішньої влади. І звучить воно: «Банду – геть!»

Не треба, як це робить Яценюк, незграбно брехати, мовляв, в майбутньому парламенті ми 226 голосами ухвалимо закон про імпічмент президента і відправимо Януковича у відставку. Ну не ідіоти ж зібралися. Знають, що для цього потрібне як мінімум 301 голос і їх в опозиції не буде у жодному випадку. І ще. Досвід 2004 змусив киян не вірити ні кому. Шило на мило ніхто міняти не збирається.

Якщо Яценюк і Ко хочуть не просто змінити нинішню владу на себе, коханих, а отримати реальну підтримку громадян під кардинальні реформи, вони мають довести, що не прагнуть тієї влади, якою нині володіє компанія Януковича. А значить перше і головне гасло, яке расшифрує «Банду – геть!» і буде, безумовно, підтримане громадянами: «Парламентська республіка». Зійде і «Парламентсько-президентська».

Другий: «Києву – реальна самоврядування». Відмова від поста голови адміністрації в м. Києві і перехід влади в місті мерії і (або) виконкому міської ради. Третім гаслом повинна залишитися мова.

Якщо опозиція хоче добитися підтримки киян, якщо готова заявити про свою рішучість проводити реальну трансформацію країни, то її шлях має лежати не просто через вибори, а через революційну активність громадян. А для цього їй доведеться висунути прості і зрозумілі гасла. І їх або висуне Яценюк і Ко зараз, або хтось інший, але значно пізніше. 

А ось часу дуже шкода...