Чи вигідна Україні угода про зону вільної торгівлі в рамках СНД?

Тридцятого липня нинішнього року на позачерговій сесії Верховної Ради України було ратифіковано угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД.

Тридцятого липня нинішнього року на позачерговій сесії Верховної Ради України було ратифіковано угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Слід зазначити, що рішення парламентської більшості оглядачі називають прогнозованим. А ось чи вигідне воно Україні?

Питання неоднозначне. Проте, не на користь інтересів України свідчить той факт, що у Верховній Раді голосували за ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі з країнами СНД за спрощеною процедурою, без запитань та обговорень. Опозиції в залі також чомусь не було. Чому?

Проголосувало 260 карток з 277 зареєстрованих, тоді як у залі були присутні лише трохи більш як сто осіб. Це свідчить про чергову фікцію ухвалення рішень у парламенті України, про те, що вирішують долю країни не народні обранці, а звичайнісінькі байдужі кнопкодави. Вони можуть натиснути кнопку, як то кажуть, і за себе, і за кума, і за брата, і за свата, і «за того парня». Зрозуміло, що прийняте в такий спосіб рішення навряд чи буде вигідне Україні.

Хоча прем`єр Азаров  вперто переконує у протилежному. Він обіцяє, що після набрання чинності договору про зону вільної торгівлі очікується, що «обсяги торгівлі України з країнами СНД збільшаться більш як на третину, тобто на 35 відсотків, а це сприятиме зростанню ВВП країни ... вступ договору в силу забезпечить сприятливі умови для вільного просування товарів українських виробників на ринки країн СНД».

Також пан Азаров наголосив на тому, що згідно з цією угодою торговельні суперечки вирішуватимуться процедурами, встановленими в СОТ, а ще прем`єр особливо виділив положення договору щодо транзиту вуглеводнів, яке передбачає протягом півроку розробку окремого документа, що регламентує цю сферу. «Ця угода відповідає національним інтересам та нормам СОТ», - підсумував свої аргументи на користь ЗВТ Микола Азаров.  

Але ж як пояснити той факт, що Верховна Рада майже рік зволікала із ратифікацією угоди про ЗВТ. Нагадаємо, що 18 жовтня 2011 року в Санкт-Петербурзі 8 країн СНД домовилися про створення зони вільної торгівлі, але з низкою вилучень щодо окремих груп товарів (на які мита все ж таки передбачено). Угоду про це  підписав той таки Микола Азаров. Однак парламент відмовився її ратифікувати, оскільки текст цієї угоди відрізнявся від того, який був парафований до підписання договору Азаровим. Навіть сам Янукович обурився, коли побачив підписаний Азаровим у Санкт-Петербурзі документ, який прем`єр підписував без директиви Президента. У свою чергу Росія дуже швидко ратифікувала цю угоду, з чого стає само собою зрозуміло кому вона вигідна. Звичайно, що «старшому брату».

І ось, як уже зазначалося, тридцятого липня український парламент все ж таки ратифікував угоду про зону вільної торгівлі з країнами СНД. Що ж спонукало Верховну Раду до такого кроку? Можна припустити, що в текст угоди внесено суттєві зміни на користь України, а опозиція бойкотувала ратифікацію договору про ЗВТ з країнами СНД просто за звичкою. Проте слід зазначити, що, на жаль, це зовсім не так. Адже комітет Верховної Ради із закордонних справ не рекомендував ратифікацію угоди. Там впевнені, що уряд не взяв до уваги ризики та втрати, а перелік вилучень з вільної торгівлі, на думку членів комітету, переважає перелік затверджених товарів.

Цієї думки дотримується і аналітики Центру Разумкова, які зазначають, що Україна підписала договір, в якому, швидше, йдеться не про зону вільної торгівлі, а про зону обмежень з елементами вільної торгівлі, тому що перелік обмежень сягає кількох сторінок, як щодо імпорту, так і щодо експорту.

Заступник голови комітету ВРУ Тарас Чорновіл також звернув увагу на те, що супровідні до угоди документи містять лише позитивні моменти. «Всі розуміють, що такі угоди завжди компенсуються і позитивами, і негативами. Негативи - приховані, що вже викликає певні сумніви», - заявив він, підкресливши, що цей момент помітили і співробітники науково-експертного управління ВРУ. Крім того, Т. Чорновіл зазначив, що не всі позиції з обмежень збігаються з принципами СОТ. Також в угоді про зону вільної торгівлі з країнами СНД не чітко виписані процедури розгляду торговельних спорів.

Проте, незважаючи на застереження керівника представництва ЄС в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейри, який ще в лютому нинішнього року, виступаючи по українському телебаченні, наголошував на тому, шо зона вільної торгівлі України з ЄС несумісна з угодою про зону вільної торгівлі з країнами СНД, парламентська більшість зробила вибір на користь останньої. Не зупинило більшість і прогрес, який досягнуто останнім часом у перемовинах із ЄС, а саме парафування угоди про зону вільної торгівлі з ЄС українською та європейською сторонами у Брюсселі 19 липня цього року.

Чим викликане таке рішення? Скоріш за усе політичною доцільністю, оскільки цей договір був ратифікований у перший день після офіційного початку парламентської виборчої кампанії. Отже ратифікація договору про зону вільної торгівлі з країнами СНД є суто пропагандистським заходом, котрий разом з ухваленням Закону про мови покликаний продемонструвати політичні орієнтири Партії Регіонів та її сателітів. Аналітики зазначають, що цей документ, як і Харківські угоди 2010 року, працювати не буде. Вже найближчим часом ми побачимо, як члени-учасники Зони вільної торгівлі почнуть виставляти недисциплінованим українським бізнесменам величезні штрафи.

З аргументами проти ратифікації угоди про зону вільної торгівлі з країнами СНД, висловленими фахівцями й політологами, важко не погодитися. Проте не провладній більшості, бо у неї своя правда, зрозуміла не українському народові, а провладним олігархічним кланам.