Чому Свобода має бути у Верховній Раді

На жаль, та опозиція, яка залишилася у Верховній Раді, не здатна самотужки ефективно простояти навалі «регіональної» орди...

Через кілька місяців добігає завершення термін повноважень Верховної Ради чинного скликання. Цей парламент, безперечно, увійде в історію як ганебний приклад політичної корупції, зради, продажності і беззаконня. Саме завдяки більшості депутатів, в яких відсутня українська свідомість, реальністю став організований із парламенту за сприяння московських холуїв наступ на основу української незалежності – українську мову. Натомість Янукович із корумпованими посадовцями і олігархами отримали безперешкодну можливість прискореними темпами покращувати своє життя, перетворюючи країну в найбіднішу державу європейського континенту.

Чинна тушкована Верховна Рада остаточно перетворилася в орган для ухвалення потрібних для кримінально-олігархічних кланів рішень. Партія регіонів і її політичні васали в парламенті діють нахабно й цинічно. Вони широко використовують методи звичайних шулерів і не зупиняються перед брутальним фізичним насильством. Вірна Януковичу парламентська більшість плює на закони, регламент, мораль. «Кинути» опонента, «розвести як котят» політичних противників і народ, працювати на власні кишені, а не на українську націю є нормою поведінки провладної більшості парламенту.

На жаль, та опозиція, яка залишилася у Верховній Раді, не здатна самотужки ефективно простояти навалі «регіональної» орди. Нині цілком очевидно, що в наступному парламенті має бути енергійна позасистемна сила, здатна будь-якою ціною зупинити авангард кримінально-олігархічних кланів – Партію регіонів з її політичною челяддю. Опозиції у Верховній Раді потрібне серйозне підкріплення для дієвого жорсткого спротиву режиму, боротьби за соціальні й національні права українців. І найкращим кандидатом на цю роль є ВО «Свобода».

По-перше, ця політична сила неодноразово демонструвала свою здатність не словами, а діями захищати українські цінності. Свободівці були в перших лавах серед тих, хто виступив проти політики Януковича та Партії регіонів. Саме активісти «Свободи» зупинили загони «Беркуту» під Українським Домом, які готувалися розігнати акцію протесту проти українофобського «мовного» законопроекту Ківалова-Колесніченка. Це доводить, що «Свобода» готова не плакати чи безпомічно скаржитися на підступність «регіоналів», а битися за Україну у стінах парламенту в прямому і переносному значенні цього слова. І не лише у відстоюванні гуманітарних питань – ця політична сила бере активну участь у захисті інтересів підприємців, селян, робітників, пенсіонерів.

По-друге, сьогодні тільки ті місцеві ради, де є депутати від ВО «Свобода», активно демонструють свою чітку опозиційність та незгоду з політикою президента, уряду, парламенту. Всі ж інші місцеві ради, де «Свобода» не має потужної фракції, давно стушкувалися і покірно «лягли» під владу. Вони не спромоглися навіть стати на захист української мови і зайняли позицію політичних боягузів. Часто-густо одиноким голосом опозиції в цих радах є лише «Свобода», в якої з понад 2,5 тисяч депутатів місцевих рад немає жодної «тушки».

По-третє, для перемогти над режимом Януковича у майбутньому парламенті має бути сформована більшість, яка за жодних умов не піде на співпрацю з Партією регіонів. І тому, що будь-які домовленості з цими політичними шулерами не варті паперу, на якому вони підписані, а тому, що шукати компроміси чи вести переговори з ними абсолютно неприйнятно і шкідливо для України. «Свобода» є ідеологічною національною опозиційною силою, яка понад 20 років демонструвала свою відданість Ідеї і тому ніколи не йшла на жодні компроміси чи домовленості з українофобами, з олігархами, з бандитами. Того самого варто очікувати від цієї політичної сили і у Верховній Раді.

Але важко сказати, що очікувати українцям від щедро профінансованих невідомо ким політичних проектів, які зараз активно розкручуються в Україні, зокрема партій «УДАР» та «Україна вперед». Ну дуже вже вони нагадують «Сильну Україну» Сергія Тігіпка, котра нещодавно «інтегрувалася» в Партію регіонів. Чи ті, хто проголосує за Віталія Кличка і Наталію Королевську, вчергове будуть розчаровані, коли ці політики відвернуться від них вже у стінах Верховної Ради? Бо щось схоже вже зробив лідер партії «УДАР» 4 липня під Українським Домом, коли вдав, що не помічає оскаженілих атак «Беркуту» на протестувальників і спокійно пішов в оточенні своєї охорони піаритись та роздавати інтерв’ю журналістам. А Наталія Королевська взагалі показала, що їй абсолютно байдужа українська мова. І я пригадую протести підприємців, коли Королевська зробила все від неї залежне, щоби допомогти уряду Азарова-Тігіпка нівелювати протестний потенціал і повернути його в русло, вигідне владі.

Четверте: незважаючи на всі зусилля, парламентській опозиції так і не вдалося зупинити бульдозер репресій, яким керує Янукович. Тому рішучість, безкомпромісність «Свободи» буде зовсім незайва в майбутньому парламенті для звільнення Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, усіх політичних в’язнів – жертв режиму Януковича.

В українському парламенті катастрофічно не вистачає справжньої ідеологічної партії. Через тотальний дефіцит ідейних політиків парламент перетворився в будинок, де депутати з провладної більшості займаються переважно обслуговуванням власних інтересів і замовлень своїх спонсорів. Поява націоналістів від «Свободи» в парламенті завдала б удару по цій гнилій політичній лжееліті, витоки якої сягають ще совєцько-комуністичних часів.

Нинішня правляча каста, з її колоніальним малоросійським мисленням, продажністю, патологічною схильністю до корупції та визиску українців, викликає в мене, як і в більшості українців, глибоку огиду і відразу. Як громадянин України, я розумію, що змінити країну можна лише радикальними рішучими системними перетвореннями у всіх сферах. Зробити це може тільки політична партія, яка є позасистемною.

Вагомим плюсом «Свободи» є те, що вона чітко заявляє про необхідність радикальних перетворень не лише в частині проведення державної національної і гуманітарної політики. Її потрапляння до Верховної Ради – це пряма загроза олігархічним кланам, проти яких послідовно виступають націоналісти. Лише «Свобода» заявляє про необхідність перегляду незаконної приватизації великих підприємств, повернення стратегічних підприємств у державну власність, заборону виведення капіталів в офшори. Крім того, «Свобода» пропонує декларувати не лише доходи а й видатки чиновників та членів їх сімей і впровадити прогресивну кримінальну відповідальність за принципом: вища посада – вища відповідальність за злочин.

Україні потрібна така політична сила, яка не відступить від своїх програмних засад, не піде на компроміс із олігархічними кланами, а без жодних вагань зруйнує умови їхнього існування і притягне усіх злодіїв і корупціонерів, незалежно від їхніх посад і статків, до кримінальної відповідальності. Політична воля зробити це у націоналістів є.

Петро Герасименко