...саме тоді, на тлі «Беркута» та російських монархістів, за кілька десятків метрів від церемонії відкриття пам’ятника Катерині ІІ – я вперше побачив тодішнього міського голову Одеси Едуарда Гурвіца
Такої гематоми
обличчя Віталія Кличка ще не бачило. Йдеться про політичне обличчя боксера.
Політичне обличчя
кожної партії у передвиборчий період завжди визначала перша п’ятірка, десятка
чи, пак, перша двадцятка (потенційні народні обранці). Днями передвиборчий
з’їзд партії УДАР оголосив «весь список». Тож якщо під 17 номером у Верховну
Раду затверджено екс-міського голову Одеси Едуарда Гурвіца – Кличко, із всією
своєю політичною щирістю та відкритістю, повинен розділити відповідальність за
відкриття у 2007 р. в Одесі пам’ятника Катерині ІІ.
Так, цей жовтневий
день (27 число) 2007 р. добре закарбувався у моїй пам’яті. Мені тоді було сімнадцять; це був перший курс
історичного факультету і чи не перша політична поїздка з майбутніми однопартійцями-«свободівцями».
Погодьтесь, з огляду на сьогодення – навіює епохою Романтизму. Однак, з погляду
тогочасності – несло Середньовіччям. В пам’яті ще добре прокручувались кадри жорстокого побиття
«хлопцями Маркова» протестувальників встановлення пам’ятника Катерині ІІ. Тому ніщо не передувало спокійному
протесту.
Зі Львова та
Тернополя нас їхав один автобус. Ми прибули у першій половині дня 27 жовтня.
Відкриття пам’ятника
було заплановано на другу половину, тож у нас ще був час прогулятись містом та
практично впритул підійти до «головної героїні вечора».
Після обіду від
будинку, де дислокувалась «Просвіта», ми маршем вирушили вулицями міста до
пам’ятника російській імператриці.
І саме там, і саме
тоді, на тлі «Беркута» та російських монархістів, за кілька десятків метрів від
церемонії відкриття пам’ятника Катерині ІІ – я вперше побачив тодішнього
міського голову Одеси Едуарда Гурвіца.
Він стояв на сцені і не приховував своїх
радісних емоцій, адже був одним із найпалкіших прихильників вшанування
російської імператриці. З посмішкою на вустах сьогоднішній «боєць команди
Кличка», виголосивши свою вітальну промову, стягнув із пам’ятника Катерині ІІ
мантію. Тим самим назавжди вписавши ще й своє ім’я в історію руйнування
Запорізької Січі і держави Україна зокрема.
Відтепер, Едуард
Гурвіц офіційно ввійшов у команду тих, кому доручено виводити Віталія Кличка на
політичний ринг української політики. І тепер нам залишається лише здогадуватись: що радитиме цей носій російського імперіалізму нашому боксеру
у перервах між раундами?...
Михайло Галущак
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.