Як завдяки FOIA американці дізналися про методи роботи Білого Дому зі ЗМІ

Закон про свободу інформації вказує правильний шлях)

 

Будь-який закон "працює погано", якщо нічого не робити і лише скаржитися що щось роблять не так. І навпаки, завдяки системному підходу можна при будь-якому законодавчому полі отримати приголомшливі результати.

Секрети ЦРУ

Це довели в Сполучених Штатах фахівці громадського Архіву національної безпеки (The National Security Archive). При тому, що американський Freedom of Information Act (FOIA) американськими ж експертами визнається значно слабшим за його український аналог – Закон "Про доступ до публічної інформації".

Архів національної безпеки – недержавна організація, яка фінансується приватними фондами (Карнегі, Форда, Хьюллет та інші). А її місія – витребування в межах FOIA за допомогою власної розгалуженої мережі інформаторів, якісних судових позовів та іншими засобами інформації із найбільш закритих для суспільства структур та оприлюднення її для широкого загалу.

Серед тих, хто програвав суди фахівцям Архіву- Білий Дім, Держдеп, Пентагон, АНБ, DHS (антитерористичний центр США, який займається безпекою – від кордонів до кіберзлочинності), ФБР, ЦРУ тощо.

Завдяки роботі Архіву дізналися долю своїх рідних родичі жертв масових розстрілів у Гватемалі (документи зберігалися в ЦРУ), а пересічні американці знайшли документовані підтвердження, що американські спецслужби знали про підготовку нападу Аль-Каїди 9/11, про організацію вторгнення на Кубу, підтримки з боку США низки режимів у країнах третього світу. Найбільш резонансні теми видаються Архівом окремими книгами, а решта цікавої інформації викладається на веб-сайті Вашингтонського університету.

До речі, мова йде не лише про США. Директор російських програм архіву Світлана Савранська каже, що вони мають близько 18 тисяч документів щодо колишнього СРСР, які в Росії та Україні досі засекречені. Частина з них виставлена на сторінці російською мовою.

Частина викладена в розділі "Кінець СРСР", яка буде цікава тим, хто досліджує відновлення української державності у 1991 році.

Мені видалася цікавою розмова Президента Буша старшого з Борисом Єльциним 21 серпня 1991 року, особливо – беззастережна підтримка з боку США нового лідера Росії.

Архіви Білого дому

Однак найбільш корисною є публікація електронного листування працівників Білого Дому. Для посадовців президентської адміністрації стало несподіванкою, що через кілька років їхні листи, надіслані зі службових поштових адрес, визнали публічною інформацією.

"Наші інформатори повідомили, що DHS збирається знищити електронне листування адміністрацій Рейгана, Буша та Клінтона. Ми спромоглися зупинити процес та відстояти ці документи через суди, які тривали з 1989 по 1995 рік. Це 220 мільйонів сторінок. Документи часів Рейгана вийшли окремою книгою. Зараз розібрали Буша, будемо друкувати. Клінтон ще взагалі не розібраний", – розповіла Світлана Савранська під зустрічі з делегацією України.

У цій книзі зібрані повідомлення електронної пошти адміністарції Президента Рейгана

Насправді, отримання таких документів в рамках FOIA виявилося справжньою вдачею, оскільки Білий дім під дію цього закону не підпадає. Справа в тому, що ще з 1982 року попередник нині всесильної DHS запровадив в Білому Домі розроблену компанією IBM професійну офісну систему PROFs з поштовою скринькою ccmail. Саме листування ccmail архівувалася та зберігалося в Раді національної безпеки. Яка, врешті-решт, була визнана судом належним розпорядником інформації в рамках FOIA.



На викреслених полях – позначки з класифікатору винятків. У 12 випадках інформація може бути викреслена з документу.

Як у нас?

Чи можливо таке у нас? Поки – ні. Електронне листування між органами влади має дорадчий характер. Верховна Рада не приймає з уряду чи Адміністрації Президента закони через е-маіл, а чекає їх паперові варіанти з "мокрим підписом". Електронні листи держслужбовців не зберігаються на окремих серверах, а видаляються користувачами по мірі того, як "з'їдають" оперативну пам'ять, оскільки комп'ютери у органах влади не завжди відповідають уявленням їхніх користувачів про швидкість і потужність.

Більшість листів, які містяться в книзі, мають, швидше, утилітарний інтерес. Багато особистої переписки, а вся секретна інформація ретельно викреслена.

Найбільш цікавою є одна глава книги. Її назва "Spin Doctors" – про відносини Білого дому з медіа.

Білий дім впливав на гостьову політику NBC

Білий Дім створює "належний фон" на ТВ під час приїзду до США титана радянської дипломатії Андрія Громико.

В повідомленні від 5 вересня 1984 року радник з національної безпеки Роберт Макфарлейн висловлює стурбованість, що поява на ТБ Громико знизить рейтинг Рейгана і підвищить рейтинг його конкурента – демократа Уолтера Мондейла. Тому пропонує своєму заступнику вжити термінових заходів і вплинуни на наявність на ТБ "збалансованих людей".



ЛИСТ ВІД: Роберт Макфарлейн

ТЕМА: Завчасний приїзд Громико??

В ході сьогоднішньої зустрічі з Шульцем (Держсекретар США), він мені повідомив, що Девід Рокфеллер відзначив, що Добринін запропонував Громико зустрітися з групою Рокфеллера 19 вересня, тобто за тиждень до двосторонньої зустрічі Шульц-Громико з'їздом Генеральної Асамблеї ООН. Здається мені, що телеканал NBC може продовжити свою радянську феєрію і транслюватиме інтерв'ю з Громико по національному телебаченню США, це буде вибух. Будь ласка, запитай Джека, що він думає про це і спробуй дізнатися, як ми зможемо вплинути на наявність збалансованої публіки на цьому ТВ-шоу. Це буде важко. Також Джек повинен дати свою оцінку можливої стратегії Громико. Мені здається, що Громико повинен вміти читати і має бути в курсі опитувань, щоб зрозуміти, наскільки негативними можуть бути його дії. Але я можу помилятися. Ми повинні також подумати про те, в якій формі має пройти зустріч з групою Рокфеллера. Велике спасибі.

Вашингтон пост "вчасно" друкує потрібну статтю в день голосування в Конгрессі

Ще один приклад. Обговорюється стаття, яка з'явиться у Вашингтон пост під час протистояння республіканців з демократами в питанні продажу зброї Саудівській Аравії.

"Політтехнологи взагалі не приховують свого задоволення від анонімних ролей", – коментують цей лист американські редактори збірки.





ЛИСТ ВІД: Карна СМОЛ

ТЕМА: Авторська стаття про зброю для Саудівської Аравії

Я хотіла, щоб ви знали, що ми внесли всі зміни і відправили авторську статтю з продажу зброї Саудівській Аравії Мег Грінфілд з Washington Post. Я говорила з нею про це сьогодні вранці, і вона сказала, що стаття буде розглянута відразу після отримання. Її помічник зараз зателефонував і сказав, що стаття їй дуже сподобалася, і вона буде опублікована у випуску газети за середу. Так як Рон Сейбл повідомив, що голосування в Сенаті може бути перенесено на середу, так сам як і голосування у Конгресі, ми дуже раді, що Washington Post опублікує дану статтю так своєчасно. Велике спасибі за ваші правки та підтримку в такий напружений час.

Що роботи з неконтрольованими витоками інформації?

У розпал скандалу з витоком інформації від Майкла Піллсбері, директор ЦРУ Вільям Кейсі пропонує заходи щодо обмеження доступу ЗМІ до секретної інформації. Відомий пропозиціями судового переслідування журналістів за публікацію "інформаційних витоків" Кейсі, виявляється, сам був "таємним" джерелом інформації для Боба Вудворта під час розкручування Уотергейтського скандалу.



ЛИСТ ВІД: РІД МакДЕНІЕЛ

Тема: Кейсі і статті з витіком інформації

Розмовляв з Роше – він вважає, що преса виконує важливу функцію модуляції, і що ми можемо втручатися на наш страх і ризик. Таким чином, перший інстинкт – не робити цього.

Коли я відмітив, що існують реальні джерела і методи у даних конкретних випадках, він погодився, вони різні. Проблема в тому, як забезпечити, щоб лише такі випадки стали предметом серйозних кроків проти преси – готової відповіді поки що немає (це може бути комісія, що не відноситься до політичних сил?)

У нього було кілька інших думок стосовно витоків інформації в цілому:

- Ми повинні рішуче обмежити спілкування деяких чиновників пресою, особливо тих, що мають високий рівень доступу.

- Не переслідувати молодший персонал (Піллсбері та інш.)

- Необхідно, щоб Президент і голови департаментів донесли до своїх підлеглих думку, що витік інформації не веде ні до чого хорошого – словами і власним прикладом.

Публікація цих документів – підтвердження того, що будь-які спроби приховати, викривити чи зманіпулювати інформацією призводять до зворотного ефекту.

У сучасному інформаційному світі "виграє" громадську думку той, хто буде більш відкритим.

Закон про свободу інформації вказує правильний шлях)