Мовний закон передбачає 2 режими захисту регіональних мов

Блог №5 з циклу роз’яснення положень Закону України «Про засади державної мовної політики».

      Наразі в Україні ведуться інформаційні війни та безкінечні політичні спекуляції щодо рішень місцевих рад про реалізацію положень Закону України «Про засади державної мовної політики». Рішення про імплементацію закону прийняли обласні Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська, Херсонська, а також міські Ізмаїльська, Одеська, Запорізька, Севастопольська, Харківська, Херсонська й Миколаївська ради. В свою чергу Івано-Франківська та Тернопільська обласні ради заявили про невиконання закону. Обласна прокуратура вже зупинила дію рішення Тернопільської облради. 

          Загалом, потрібно зазначити, що у разі якщо одна з 18 регіональних мов або мов меншин на території певної адміністративно-територіальної одиниці долає поріг в 10%, то для реалізації закону ніяких додаткових рішень місцевої ради не потрібно. Тим паче щодо «статусу» мов, який вже визначений частиною 2 статті 7 закону.

Разом з тим потрібно розрізняти 2 режими захисту регіональних мов або мов меншин:

1.     Базовий. Вступає в дію автоматично - якщо на території певної адміністративно-територіальної одиниці проживає більше 10% громадян, що визначили під час перепису населення хоч одну з 18 мов зазначених у частині 2 статті 7 Закону «регіональних мов або мов меншин» (розширення переліку мов не передбачено) рідною. На такій мові стає можливим отримання адміністративних послуг, відповідей на звернення та таке інше (ч.2-3, ст.11).

2.     Розширений. Реалізується за рішенням місцевих рад (на їх розсуд відповідно до стану мов) – стосовно встановлення регіональної мови або мови меншин мовою печаток, штампів, офіційних бланків і табличок (ч.6 ст.11) та офіційних бланків, квитків, квитанцій (ч.7 ст.24). Цей механізм імплементації закону прямо залежать від стану кожної мови на території певної адміністративно-територіальної одиниці. Під «станом мови» мається на увазі чисельність носіїв даної регіональної мови або мови меншин, її поширеність, наявність наукових і освітніх шкіл і таке інше. Зрозуміло, що розширений режим захисту складно застосувати до малих регіональних мов або мов меншин України, і він стосується, переважно, 5-6 мов.

          Таким чином при вірному застосуванні норм цього закону забезпечується адекватне положення  кожної мови. При цьому але необхідно враховувати і те що для менш поширеної мови доцільним буде збереження від зникнення - створення словників, наукової школи, можливостей навчання. Для більш поширеної - функціонування в адміністративному діловодстві, навчання на всіх рівнях та інше.