Історія ця, на перший погляд, дрібниця - ну подумаєш, у потязі не було теплих ковдр... Але цей міні-експеримент показав, що Книги скарг і пропозицій на залізниці таки читають. І інколи навіть реагують
За прикладом колеги, журналіста Романа Вінтоніва, якого теж
дістав бардак із наданням послуг "Укрзалізницею",
вирішила нещодавно скористатись Книгою скарг і пропозицій потягу № 99/100 Ужгород-Київ. А заодно й подивитись, що з того вийде. Благо, підстав для "скарг і пропозицій" у наших потягах більше, ніж достатньо. Отже, їхала у цьому потязі зі Львова до Києва в ніч з 9 на 10 вересня. Саме цієї ночі було дуже холодно. Звісно, офіційно до початку опалювального сезону в поїздах було ще далеко, і всі пасажири це знали та розуміли. Але завжди, навіть у неопалювальний сезон, у потягах (а особливо у вагонах купе) пасажирам за вимогою надають ковдри (принаймні так було завжди). І саме цієї ну дуже холодної ночі у цьому потязі ковдр раптом не виявилось. Замість них - звичайні старі декоративні покривала (такими ще інколи накривають дивани). Такі декоративні покривала зовсім не зігрівають.
Тим часом температура на градуснику всередині вагону вночі була на рівні десь 13-15 градусів, уранці - 17 градусів. Додайте до відсутності ковдр діряві вікна, неопалювальний поки що (офіційно) сезон. Це була жесть, якщо чесно. Люди спали одягнені (переважно у легкий ще літній одяг, бо напередодні на Заході України було дуже тепло) і все одно мерзли. І мовчали, ясна річ.
На фото - температура +17 у вагоні станом на 7 год ранку. Вночі було приблизно на 4-5 градусів менше.
Соромно за свою пасивність, бо до провідника я пішла тільки вранці. Люди на мене дивились "отакими очиськами" дивились, коли я "осмілилась" сказати своє фе хамам-провідникам. Тим не менше. На питання "чому у провідника немає ковдр, як зазвичай?" - відповідь "а ми все, що мали, дітям віддали". Мав на увазі 3 шерстяних ковдри, які таки, на вимогу турботливих пасажирів-батьків, таки знайшлись у поїзді. Додайте сюди традиційні невихованість і байдужість провідника, не кажучи вже про стан самого вагону.
Отже, рушаю до начальника поїзда. Напарниця начальника займає мій час, довго випитуючи "а навіщо вам начальник?", "а для чого вам книга скарг?", "ой а він не знаю де", "ну добре, зараз прийде". Дзвонить по мобільному і ще через 10 хв приходить начальник поїзда. Підстрибує до мене мало не впритул і на моє прохання (а говорила я спокійно і з усмішкою) починає пісню: "А навіщо вам книга скарг? Ковдр нема? Ну от так сталось, знаєте... Пробачте... А, може, не будете нічого там писати? Ну я вас ЗАРАДИ СЕБЕ прошу, не пишіть там нічого!".
Я - перепрошую за жаргон - прифігіваю! - заради КОГО?:)) І сміх, і гріх, чесне слово)... Дядечко нив, нив, розказував про "ще неопалювальний сезон", просив знову "персонально для мене, не пишіть нічого, а?"...
Наполягаю на своєму і він таки запрошує мене у своє купе, дістає Книгу скарг. Описую там замерзлими за цілу ніч руками ситуацію. Перевіряю чи книга часом не стара якась, фоткаю скаргу на мобілку.
Сумний, але видно, що вже не такий улесливий, як перед цим, начальник потяга мовчки ховає книгу назад. Ніяких "до побачення".
І от надійшла мені поштою відповідь на скаргу. Від "Ужгородської пасажирської вагонної дільниці". У відповіді нагадали про початок опалювального сезону (так, наче ми, пасажири, цього й самі не знаємо!!).
І проінформували - вагони "екіпіровано" шерстяними ковдрами. Екіпіровано...)
Історія ця, на перший погляд, нікчемна дрібниця - ну подумаєш, ковдр теплих не було! Але це був міні-експеримент - чи відреагує і як саме на запис у Книзі скарг і пропозицій "Укрзалізниця"? І якщо ви вагаєтесь, чи варто писати "якісь там скарги", бо раптом це "мінус в карму", - подумайте, що здоров'я все таки важливіше).
ВИСНОВОК: НЕ СОРОМТЕСЬ ВІДСТОЮВАТИ СВОЇ ПРАВА І КОРИСТУЙТЕСЬ КНИГОЮ СКАРГ.
Або пропозицій - похвалити інколи також важливо)
P.S. Ефективним методом впливу є також гаряча лінія Міністерства інфраструктури (Мінтранс) - (044) 594-9624
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.