Чому залишиться без роботи голова облдержадміністрації Михайло Костюк?
На Львівщині дуже популярним став
вислів колишнього дисидента Євгена Сверстюка «куплені барани» -- так галичани почали
називати тих, хто продає свої голоси. Не тільки села,
а цілі райони нині можуть підпасти під
цей термін.
На звання «куплених баранів» найбільше
претендують два райони, де найчастіше засівали грошима – Жовківський та Старосамбірський. У першому
лідирує колишній заступник голови Держмиткому, бізнесмен Тараса Козак, а в другому – колишній перший
заступник голови «Нафтогазу» України,
бізнесмен Андрій Лопушанський.
Інтрига№1: гроші чи ідеї?
-- За кого голосуйте? За митника, який йшов під №11 за списком Наталії
Вітренко?
-- Знаєте, куди він вас заведе зі своїм другом Медведчуком…
-- А за кого голосувати? За таких,
як Яворівський чи Шкіль, які виграли
вибори і пропали.
-- Він вам дороги підремонтує, а потім
ними до Росії потягне, як баранів
недорізаних.
Це звична останніми тижнями
суперечка між сільськими і міськими торгівцями на львівському ринку, де продають овочі
та фрукти селяни з Жовківського району.
Найбільше дістається тим, хто збираються голосувати за колишнього митника і податківця Тараса Козака.
--Ви ж з бандерівського краю, ваші діди з автоматом в руках воювали за волю
України, а ви нині продаєтеся…
«Міські» все не вгамовуються й інших
слів, як «барани куплені» – вислів колишнього дисидента Євгена Сверстюка досить
популярний на продуктовому ринку – не знаходять,
щоб висловити своє обурення.
Найбільша інтрига виборів на Львівщині, в яких округах переможуть гроші, а
в яких ідеї.
Знайомий продавець ділиться своїми враженнями від базарних сварок і каже, що в Малехові(село Жовківського
району біля Львова) виграє кандидат від Об’єднаної опозиції:
--Багаті села голосують розумом, а бідні по-одеськи: що ми з того будемо
мати. Бідних легше купити.
Згідно досліджень соціологічної групи «Рейтинг» заможні кандидати на Львівщині перемагають вже
у п’яти з дванадцяти виборчих округів. Це,
як правило, сільські округи, де сільська еліта та місцева влада у поті чола
агітують за багатих.
У Старосамбірському районі під час мистецького шоу можна було
спостерігати веселу картину. Біля сцени
стояли кілька груп з кандидатами у депутати, а навколо них голови сільських
рад.
--Марійка, -- каже голова райради Володимир Горбовий до сільського голови,
-- ти ж була за доктора, а нині стоїш біля адвоката. Що сталося?
-- Що сталося, що сталося, мені кредити треба платити…
Мабуть, слово «базар» найкраще відображає ситуацію на виборах, які
заможні кандидати хочуть перетворити на ринок, де все купується і продається.
Зі Сходу України приїхав
балотуватися на Львівщину колишній член
ВО «Свобода» . Не добираючи слів, «мочить»
колишніх побратимів. Кажуть, грошей не поділили. І його, як вуличну
дівку, найняв місцевий олігарх.
З екранів комерційних каналів не сходять заможні кандидати. Виборці не знають, що участь в програмі львівського
комерційного каналу коштує від 8 до 20 тисяч гривень. За дебати не платять
тільки на державному телебаченні. Деколи олігархи, щоб створити видимість
боротьби, розраховуються і за бідних кандидатів.
Інтрига№2: депутат-старожил виборює перепустку на війну
У Франківському окрузі Львова тримає виборців у напрузі Тарас Стецьків,
який 20 років пропрацював народних
депутатом. Це рекорд для вихідців з Львівщини. Конкуренти підсміюються:
--Ти ж втомився, половину засідань за п’ять років пропустив, відпочинь трохи.
-- Ми виборюємо не мандат, а перепустку на війну, -- не здається історик
Тарас Стецьків і на своїх листівках
самовисуванець пише: «Єдиний надійний
кандидат від опозиції».
Перше соціологічне дослідження показало, що з великою пеервагою виграє його конкурент – кандидат від Об’єднаної опозиції, економіст Ігор
Васюник. Після чого депутат-старожил
замовив опитування за свій рахуно і... став лідером.
У чому між ними різниця? Історик Стецьків кличе на війну, а економіст Васюник до економічних перемін.
Інтрига№3: Михальчишин чи
Дубневич
Личаківський округ, до якого входить
Пустомитівський район, називають вотчиною бізнесмена Богдана Дубневича – там
знаходиться його родове село.
Політолог Юрій Михальчишин – найяскравіша постать партії «Свободи». Богдан Дубневич теж ніби
опозиціонер – йде під лозунгом «жодного
голосу партії регіонів». Згідно останнього опитування Українського фонду «Громадська думка»
розрив між ними в межах похибки.
Це буде найбільш яскравий приклад в історії виборів Галичини, чи можуть
ідеї перемогти гроші.
Інтрига №3: журналіст чи
економіст
У Сихівському окрузі лідирують генеральний продюсер телеканалу
«ЗІК» журналіст Дмитро Добродомов і керівник міської організації «Фронту змін»
економіст Михайло Хміль. Протистояння між ними привело до непорозумінь і
конфліктів між Об’єднаною опозицією і «Ударом». Як
кажуть, коса найшла на камінь.
У висуванця «Удару» Добродомова
потужний медійних ресурс, а у Хміля – бренд єдиного і узгодженого кандидата від
опозиції.
Хміль називає Добродомова ставлеником
олігарха Димінського, а генпродюсер «ЗІКу» прив’язує свого
конкурента до прізвища чиновника Галицького, що відав службою зайнятості в
Україні.І залякує сенсаційними відкриттями в останній тиждень виборів.
Інтрига №4: чи відправлять
Костюка у відставку?
Останнім криком моди серед
губернаторів та олігархів мало стати змагання, хто більше народних депутатів
приведе на поклон до Банкової.
Кажуть, що львівський губернатор Михайло Костюк мав необережність
похвалитися, скільки кандидатів співпрацюватимуть з владою, після чого більшість з них стали затятими
опозиціонерами.
«Мене викликав голова Львівської ОДА і сказав не
йти на вибори, а домовитись з іншим претендентом», – з такою заявою виступив один
з кандидатів у депутати по
Старосамбірському виборчому округу Львівської області, який після розмови з губернатором зліг на
лікарняний.
Це поки що єдина заява кандидата про тиск влади. Всі олігархічні кандидати
за винятком одного, йдуть під гаслом – «не голосуйте за Януковича» – і обіцяють стати в ряди опозиції, а не
поповнити команду «тушок».
Якщо це правда, доведеться після виборів львівському губернатору шукати собі
роботу.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.