Як Іван Ступак сухостій пиляв

Переможець на 26 окрузі в м. Дніпропетровськ, колишній кагебіст, голова міської організації Партії регіонів, замгубернатора Іван Ступак пішов до Верховної Ради, залишивши перед виборцями боржок.

Одного ранку, десь за тиждень-другий до виборів, жителі вул. Героїв Сталінграда, що проживають неподалік заводу пресів, у спільному для декількох будинків дворі раптово почули звуки електропили і тріск поваленого дерева.

За вікнами працювала бригада комунальників. Пиляли сухостій. Це була хороша справа, потрібна. Від ЖЕКу не могли добитися ліквідації аварійного гілля та дерев роками, незважаючи на очевидну загрозу для здоров'я і життя людей. Немає коштів і все - такою була відповідь контори. Цією проблемою ніхто не займався понад сорок років.

Тому сухе гілля і цілі дерева час від часу падали самі по собі. Щоправда, робили це дуже вдало, бо за щасливим збігом обставин досі обходилося без постраждалих.

Незабаром дізналися, кому зобов'язані проявленою турботою. Благодійником виявився на той момент кандидат в народні депутати по 26 округу, голова міської організації Партії регіонів, замгубернатора Іван Ступак, який задовбав багаторазово повторюваними рекламними телесюжетами про себе і свою кагебістську службу на благо радянської вітчизни проти підступного Заходу.

Не було спасу від "настоящего полковника" і на вулицях: його білборди щільно накрили територію виборчого округу. Вони повсюдно переслідували. Де б ти не був, за тобою пильно спостерігало око відставного співробітника радянських спецслужб.

До того ж, "артпідготовка" стартувала задовго до виборів. Ступак почав мітити свою територію ледь не за рік чи ще більше. Тому сказати, що його обличчя надокучило - нічого не сказати.

Один з агітщитів сповіщав про "більше 1000 конкретних справ", до яких доклався Ступак. При цьому не було зрозуміло, чи це за все його життя, чи лише за виборчу кампанію; ці справи враховують службу в КГБ чи стосуються тільки славних звершень на "гражданке".

Видно, Ступак вирішив додати до задекларованої тисячі ще одну конкретну справу. З тим відрядив бригаду у двір по вулиці Героїв Сталінграда, 138. Слід віддати належне, попрацювали робочі на совість. Багато чого пообрізали, повалили, розпиляли.

Побачивши, що роботи вже згортаються, жителі звернули увагу комунальників на сухий стовбур колись височенної тополі, з якої залишилося метри три чотири з суцільною порожниною всередині. Три роки тому верхня половина гучно хряпнула з двору на тротуар, перегородивши в'їзд до будинку.

Нижня ж залишилася і продовжує гнити, готуючись повторити ту саму долю. Верхня впала без жертв, чи вдасться такий самий подвиг нижній частині сухостою?

ДЕРЕВОПАД НА ГЕРОЇВ СТАЛІНГРАДА, 138

Це сухе дерево вже давно являло собою загрозу. Одначе ЖЕК тресту "Дніпроспецбуд" під орудою Таміли Гаркавої традиційно не став втручатися в ситуацію: впаде - так впаде, приб'є - так приб'є. Не витримавши натиску вітру, дерево впало близько 10-ої години 29 грудня 2009 року. Зробило це досить акуратно, ніби спеціально вилучивши момент, та й напрямок падіння вдало підібравши, щоб ані людей не травмувати, ані машин не пошкодити. Такий випадок на підвідомчій ЖЕКу території - вже не перший. У попередні деревопади горе оминало. Побачимо, як буде наступного разу, адже у дворі це було далеко не останнє проблемне дерево.

На подив прохачів, їм відповили відмовою. Робітники сказали, що ними керує помічниця Ступака, періодично навідуючись у двір. Це вона дає їм конкретні вказівки, яке дерево пиляти. Без неї ж вони самі нічого не вирішують.

Почуте спантеличило жителів: навіщо ж створювати проблему на рівному місці? Це дерево в лічених метрах від вже спиляних. Нікуди не треба переїжджати, навіть дорогу переходити, лишень спиляти у кореня,  без вишки. Раз, два - і все. Але ті, хто працює під Ступаком, дисципліну знають, Іван Іванич добре навчив, точніше вимуштрував: без відмашки начальства - жодного кроку.

Тому потенційні жертви сухостою вирішили подзвонити кандидату-регіоналу у його приймальню - заступника голови облдержадміністрації. Там все уважно вислухали, занотували, перепитали та уточнили адресу. Навіть самі передзвонили, повідомивши що отримана інформація передана виконавцям і все буде зроблено. Розмова закінчилася взаємними подяками: мешканців будинку - за те, що їх почули; а приймальні - за звернення.

За декілька хвилин послідував ще один дзвінок. Цього разу телефонували з Бабушкінської райради. Вони знову перепитали, з ким мають справу і чого ті хочуть. Їм детально переповіли.

Здавалося б, справу зроблено - люди дісталися до самого Ступака, а відтак можна бути впевненими, що нещасний сухий залишок нарешті буде спиляно: "хазяїн" дав на це санкцію.

Одначе минув день, другий, ось вже і вибори пройшли, а сухостій як стояв, так і стоїть. Тепер він прикрашений саморобним плакатом, який увіковічує одну з нездійснених "більше 1000 конкретних справ" Івана Ступака.

Епіграфом транспаранта стало ступакове гасло на розвішаних по дверях квартир листівках: "Ми вміємо працювати! Удаление аварийных деревьев должно производиться только профессионалами".

Не дійшли руки в Ступака та його "проффесіоналів" до цього сухостою за кандидування, а тепер, після обрання, і поготів. Подумаєш, дерево трухляве… "Не царское это дело" для депутата Верховної Ради.