Вибори за "новітніми українськими політтехнологіями" :))
Хоча в Україні ще
тривають виборчі баталії Парламентських виборів 2012 року, можна підбити деякі
короткі підсумки про їх хід та завершення в Кіровоградській області та
Кіровограді зокрема…
Хід виборчої
кампанії в Кіровогадській області запам’ятався масивним адміністративним
наступом Кіровогадської ОДА в особі її очільника Ларіна, та сформованої ним «команди
П’яти». Кандидати з «Команди П’яти» зі шкури
лізли, щоб догодити своїм виборцям, використовуючи при цьому місцевий бюджет, а
деякі не гребували простим залякуванням свого електорату в селах (відомі факти
для мене з Березкіним). Особливо пропагандистська реклама партії влади для мене
кинулась вічі напередодні першого вересня з державною програмою «Шкільний автобус», коли центральну
площу міста Кіровограда заполонили жовті шкільні автобуси за державний кошт з
логотипом Партії Регіонів, як для мене досить цинічно. А про решту: газифікації
сіл під брендом ПР, відкриття відділень лікарень, ремонт доріг, ліфтів, навіть «вкручування
лампочок» від Шаталова – дійшло до
абсурду, Шаталов здавався магом, і що тільки запрацьовувало в Кіровограді, це
робив Шаталов, мешканці міста вже просто почали глузувати з цього… Саме оцією надприсутністю в місті, Шаталов
і відштовхнув своїх потенційних виборців. Це знаєте як нелюбий наречений
сватається до дівчини і всіляко їй намагається догодити і цим врешті набридає,
що в кінці-кінців дівчина підносить йому гарбуза. Це сталося і з гаспадіном Шаталовим, мешканці міста піднесли йому
свого гарбуза зі всією щирістю української душі, бо саме українці
Кіровограда піднесли йому це, – спрацював закон маркетингу, політичного
маркетингу, коли пропозиція переважає попит, то товар знецінюється, це
відбулось з Шаталовим.
В принципі
передвиборчі перегони владна команда розпочала давно, з призначенням гаспадіна
Шаталова заступником голови ОДА і куратором по місту. Його проект «Єлисаветград
– креативне місто», «Чорнобривці» та ін. це було гарно, але не щиро для
українців, вони його зловили саме на нещирості та деякій великій пихі з його
боку, яка перетікала у велику самовпевненість, що є великою помилкою… Зізнаюсь
ця самовпевненість і адміністративний ресурс дали на мить подумати і мені, що
він буде переможцем… Але…
Результати виборів
в Кіровограді можна сказати були не те, що не прогнозованими і неочікуваними…
Тому що кіровоградці здавна відомі своїми симпатіями до «Батьківщини», ще з
виборів 2002 року, як і область взагалі, окрім одного її округу
«Олександрійського», де виборці переважно віддають свою перевагу «просхідним»
кандидатам та партіям. Центр України – це взагалі лінія вододілу між Сходом
(авторитаризмом та Росією, російською мовою) та Заходом (демократією та
Європою, українською мовою) в менталітеті населення України. І Кіровоградська
область це кордон цього вододілу, більшість території якої належить до Заходу,
окрім пд-сх. частини, яка належить до східного менталітету.
Як не поливала
брудом єдиного кандидата в 99-му окрузі від ОО «Батьківщини» та ВО Свободи
Андрія Табалова, називаючи його сином олігарха, та підписуючи чорні листівки
його іменем, влада, у неї нічого не вийшло… Як не вийшло у влади використання «справжнього
опозиціонера» Дануци, він остаточно впав в мої очах як політик, я думаю і в
очах кіровоградців теж…
Козирем Табалова
була опозиційність і не сприйняття
мешканцями міста авторитарної донецької влади (губернатор, Шаталов,
керівник УМВС області та ін..), це виглядало в очах кіровоградців як «донецька
окупація», в принципі вона буде тривати до президентських виборів. От саме чому
Шаталов був нелюбим нареченим для кіровоградців, він чужий. Табалов у своїй
кампанії саме наголосив на цьому виборцям і опонував владному кандидату з
«Команди П’яти», що він свій, підсилило цей ефект й те, що він представник
«Батьківщини», тобто демократичної
опозиції… Партія Регіонів чужа в Кіровогаді, що продемонстрували вибори
у загальнодержавному окрузі, і буде нею залишатись і надалі.
Можна відмітити і
поразку ОО «Батьківщини» і ВО Свободи в решті чотирьох округах, а вірніше
трьох, оскільки Олександрійський округ є вотчиною Партії Регіонів. Ця поразка
викликана передусім неузгодженістю дій опозиції з третьою силою на цих виборах,
партією Кличка, типово це виявилось в 102-му Знам’янському окрузі, де
представник влади Єдін, набравши 29,1% голосів виборців, випередив єдиного
кандидата від ВО Свободи та ОО «Батьківщини» Василюка, який заняв друге місце з
19,79%, та кандидата «УДАРу» Мороза (19,69%), не важко зрозуміти, що якщо б ці
кандидати об’єднались, то перемогли б Єдіна. Ще на одному окрузі 101-му
Голованівському, проти опозиції на користь влади зіграла відомий політик
Людмила Супрун, яка посіла третє місце в окрузі після Грушевського з «команди П’яти» та представника ООБ. Нагадаю, що в чотирьох округах,
окрім Олександрійського, по партійних виборах перемогу здобула ООБ, окрім
цього, по цих округах ООБ разом з «УДАРом» та ВО Свободою здобули більшість
голосів.
Чим запам’ятались вибори в Україні загалом… Це брудні мажоритарні
вибори, з вкиданням бюлетенів, «Беркутом» і судами, які визнавали недійсними
виборами на окремих виборчих дільницях, де перемогу здобували чомусь опозиційні
кандидати. До речі, цією технологієї не згребував і гаспадін Шаталов, який
хотів скасувати результат виборів на третині
дільниць 99-го округу, про що свідчить жага влади зберегти цю владу будь-якими
методами, але, так як його претензії були нікчемними і «висосаними з пальця», він
програв. Адміністративний тиск,
зловживання владних кандидатів своїм становищем, корупцію та владну бюрократією,
і цим неготовність України до мажоритарних виборів, відзначили і міжнародні
спостерігачі. Ще запам’яталась складна
перемога молодого свободівця і сина відомого українського режисера Андрія
Іллєнка над бізнесвумен самовисуванкою від влади Галиною Герегою. Я б ще
відмітив входження до парламенту вперше за 21 рік Незалежності
саме української партії.
Про демократичність парламентських виборів
за змішаною пропорційно-мажоритарною системою можуть судити цифри:
Опозиція (ООБ,
«УДАР», ВО Свобода) отримала загальну кількість підтримки 10 млн. 175 тис. 212
виборців по Україні, а нинішня провладна більшість (ПР та КПУ) 8 млн. 799 тис.
802 виборців по Україні (на момент опрацювання 99,95 протоколів ВД), а більшість
в майбутньому українському парламенті буде мати ПР, тобто меншість. От така в Україні парламентська демократія,
влада меншості над більшістюL
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.