Страшніше, мабуть, у цій ситуації навіть не те, що «аптечний стрілок» зробив те, що зробив, а те, що він був притомний ще й мотивував свій вчинок у соцмережах.
Цей світ збожеволів. Подумайте самі: хіба в нормальному суспільстві можна
отак просто взяти пістолет і розстріляти своїх колег? Разом з ними не забувши
поцілити в дівчину, яка тобі нібито подобалась, але відмовила.
А як щодо розмістити статус у соціальній мережі про те, що ненавидиш людей,
а життя безглузде? І цей нікчемний запис на 80 знаків (дехто вже охрестив його
маніфестом. Маніфест, панове, - це дещо інше. Пошуковик Вам у поміч) за кілька
годин устиг набрати понад 3 тисячі «лайків», а 800 особливо чокнутих ще й
розповіли про нього на своїй сторінці.
Усіх нас щось не влаштовує у суспільстві. Мене, наприклад, хамство в
громадському транспорті. Але я якось обходжусь без пістолета. Просто терплю – і
все. А ще не проклинаю і не намагаюся вбити тих людей, яким не подобаюсь. Це нормально,
я не долар, щоб мене усі любили.
Дедалі моторошніше жити в цьому світі, панове, скажу я вам. Мені здається,
що в останні роки людство якось штучно виробило в собі ген ненависті. І пестить
його, культивує, здобрює кривавими бойовиками і трилерами, щоб раптом не
втратити. Популярними стали сторінки в Інтернеті із чорним гумором. Якщо минуле
покоління обирало «Pepsi», нинішнє робить ставку на «World of Warcraft». Назву гри я
взяла знов-таки в Інтернеті, тому що сама з таким речами не стикалась. До речі,
автор, який складав перелік найжорстокіших ігор, називав людей, що закликають
жити в злагоді зі світом і собою, лицемірами та висловлював жаль з того
приводу, що ми не в Давньому Римі й не можемо собі дозволити «насолоджуватися»
боями гладіаторів або публічними стратами.
Звісно, люди є дещо жорстокими, але нечасто це виливається в стрілянину на
робочому місці…
І що характерно, не зовсім зрозумілі деякі речі. Москвич Виноградов у
своєму «маніфесті» пише про те, що життя безглузде. Так чому б самому не
застрелитись? У такий спосіб можна було б, до речі, вирішити й проблему із
нерозділеним коханням. чудовий також варіант поїхати, наприклад, у Сибір і жити
там собі відлюдником у лісовій хатині. Або працювати вдома – клеїти конверти,
займатися рерайтом.
Але то таке. Пустопорожні думки.
Страшніше, мабуть, у цій ситуації навіть не те, що «аптечний стрілок»
зробив те, що зробив, а те, що він був притомний, ще й мотивував свій вчинок у
соцмережах. Страшна і кількість людей, які цей вчинок схвалили. І звісно, жахає
та швидкість, з якою суспільство про це забуде. І продовжуватиме пестити свій
ген жорстокості, перемикаючи канали з бойовика на бойовик та «рублячись» в «лінійку»
(чи як ця гра називається).
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.