Декілька слів на захист Ярослава Мазурка

«Бо яким судом судите, таким і будете судимі, і якою мірою міряєте, такою й вам будуть міряти» (Мф. 7, 2).

Я не стикався з Ярославом Мазурком особисто. Зовні мені глибоко неприємна ця людина. Я не відчуваю до неї жодних сентиментів і не маю жодного захоплення її діями.

Але те, що сталося з цим горе-стрілком, не можна побажати і найлютішому ворогові. Лише збагніть: його портрети висять на всіх станціях метро, всіх вокзалах, всіх супермаркетах і навіть в задрипаних сільських забігайлівках. Про нього пишуть в усіх газетах, обговорюють на телебаченні, йому присвячені цілі тв.-шоу. На якийсь час він став для людей ворогом нації №1, другим Чікатілло, українським Брейвіком.

А між тим, він був лише нещасною зацькованою людиною, яка не змогла самотужки виплутатися з круговерті власних проблем. Мазурок став самою звичайною жертвою системи. Спитаєте чому? А Ви самі подумайте: скільки таких злочинців, убивць, ґвалтівників, маніяків ходить по вулицях наших міст? Не задумувалися? Так їх в стократ більше, і вчинили вони злочини куди більш тяжкі, ніж цей от з дозволу сказати «караванський стрілок». Але полювання у форматі реаліті-шоу влаштували чомусь саме на Мазурка.

Чому ж саме Ярослав став негативним героєм осені №1? Бо владі було дуже вигідно знайти такого от цапа-відбувайла, такого от негативного персонажа, страх перед яким міг би гіпотетично об’єднати народ, а той в свою чергу почав його шукати і знешкоджувати, паралельно відволікаючись від дійсно актуальних проблем сьогодення, в першу чергу – від виборів і від злочинів чиновників-фальсифікаторів. А ще через пошуки Мазурка якось затихла справа Оксани Макар, в якій, як відомо, фігурує людина, причетна до Партії регіонів, якось забулося, що десятки знахабнілих «мажорів» спокійно розгулюють на свободі і не збираються нести кару за свої злочини, зам’ялися інші резонансні справи, забулося, що на носі зима, що з Росією за газ не домовлено, що насувається нова хвиля кризи…

Наважусь ствердити, що хтось дуже вдало використав те, що Мазурок походив саме з Західної України. Адже це стало для декого залізним аргументом проти тих, хто любить говорити про «донецьких бандитів». А тепер можна їм заперечити: ваш кривавий і цинічний Мазурок - із Західної України, ось де проявилася підступна бандерівська сутність немитих галичан… Особливо над цією темою злопихала одна газета, яка належить олігарху-регіоналу Рінату Ахметову, порівняно зі справами «буйної юності» якого злочин Мазурка видається «дитячими іграми в пісочниці»…

Я не хочу захищати Ярослава Мазурка. Він отримав за свої діяння. Я просто закликаю всіх залишити його в спокої хоч після смерті. Не дай Бог пережити комусь з Вас те, що пережили його батьки! Перед тим, як кричати «Розіпніть!», подумайте і зізнайтеся самим собі: як би ви вчинили, якби опинилися в схожій ситуації, коли Вас хапають і намагаються пов’язати? Чи не виникла б у Вас бодай раз спокуса вбити свого ворога, якби закон не карав за убивство?

Тому не судіть, а краще об’єднайтеся довкола вирішення куди більш насущних проблем нашого суспільства.