Ти цих людей ніколи не знав, ти не знав їхньої історії, але якимось чином у тебе складається враження, що ти їх пам'ятаєш... У тебе спрацьовує постпам'ять... І кожне прочитане слово на цій стіні...
Літом випала можливість відвідати київський Музей пам’яті жертв голодоморів в Україні.

Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору викладу кілька фото з цього музею і поділюсь своїми враженнями...
Щодо емоцій, то
переповнювало різне...
Найперше - це
Меморіал слави радянській армії, який розташований дорогою і поруч із музеєм.
Таке різке протиставлення між радянською пропагандою і тим, що вона завжди
приховувала...
Наступне - це експозиції в середині
музею. Жаль та ненависть переповнює, коли перед тобою багато мішків хліба, а позаду них фотографії замордованих від голоду людей.



Уявити собі не можна: батьки їли
дітей, діти пухли з голоду, у братську могилу закопували живих-трупів… А коли на стіні з’являються імена
замордованих у супроводі мелодії Скорика...

– все, ти на іншому світі.
Дерев’яний віз,
який був представлений у експозиції нагадав мені історію, яку колись мені розповідала моя бабця...

У часи
Голодомору галичани збирали
харчі для українців з Великої України. І ось одну із таких фір з харчами із
мого рідного Миколаєва (Львів. обл.), віз мій прадід. Його зупинила радянська влада на р. Збруч і сказала, щоб він повертався
назад, оскільки ніякого голоду на їхньому березі немає.
У музеї, також, можна запалити свічку у пам'ять про "неврожай" 1921-23 рр., 1932-33 рр., 1946-47 рр. ...


Поруч із сходами, які ведуть від музею до Дніпра, є багато гранітних плит з
цитатами про ті події від багатьох відомих людей і безпосередніх очевидців.






Закінчується цей
музейний комплекс гранітною стіною у підніжжі пагорба. На цій стіні
викарбувано лише невелику частину імен та прізвищ.

Ти цих людей ніколи не знав, ти не знав їхньої історії, але якимось чином у тебе складається враження, що ти їх пам'ятаєш... У тебе спрацьовує постпам'ять... І кожне прочитане слово на цій стіні промовляє до тебе своєю невідомою історією, загальноводомої трагедії...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.