Еміграція помаранчів

Річниця помаранчевої револіції у нас це свято невдах. Одні на цьому досі піаряться, інші зітхають, решта не помічає.

Річниця помаранчевої револіції у нас це свято невдах. Одні на цьому досі піаряться, інші зітхають, решта не помічає.  Перконаний можна знайти навіть людей, які зітхатимуть за програною битвою за татаро-монголами. Не продовжуйте фарс із зітхань, теперішня Україна не для вас!

 Я не буду заперечувати факт, що Помаранчева революція була знаковою подією для історії України. Саме історії, яка вже відійшла в майже десятирічне минуле. Як колись наприклад Коліївщина…  Чого у нас нема дня пам`яті Коліївщини?  У будь-якому випадку Максим Залізняк постать більш героїчна ніж Віктор Ющенко.

 Ви розчарувались у Ющенкові, вас помаранчеві зрадили? Це ж біда. Така біда, що про неї треба стогнати цілих 7 років. Забудьте! За політики стогнуть голосніше за електорат, бо саме для них це черговий привід з`явитись перед телекамерами. Фетиш, помаранчева хустинка засмальцьована до такої міри, що вже не видно кольору.

 Народ об`єднався? Був прояв національної єдності? Я вас прошу. У мене в рідному селі на весілля теж всім селом йдуть, а я дорогу ремонтувати - так нікого..  Єдність випробовується не числом учасників, а часом і рішучістю.

 Так, що годі зітхати  і ратувати не президента, що він скасував День свободи. Йому все одно "по барабану" на ваші зітхання. Забудьте про це свято і не живіть минулим. Воно не було таким чудовим. Та і майбутнє обіцяють не безхмарне. Але його ще можна змінити.

 Не можете забути і діставатимете помаранчеву символіку і наступного року?  Тоді звалюйте з країни, десь там де краще, де зручніше. Теперішня Україна – то не ваша країна. Тут треба боротися за виживання і чим далі ти сильніше. Так що подумайте зараз, не відкладайте  це на потім.

 Решті – сили на снаги на боротьбу. Адже свобода – це усвідомлена необхідність (Бенедикт Спіноза). А суспільство та кожен його громадянин має ті права, які сам виборює.

Все буде добре, бо справжня України – країна свідомих людей.