Кохання. Це не закоханість. Це дар творця. І той, кому дано цей дар, найщасливіша людина на світі. Він вміє любити, нічого не потребуючи взамін. Він щасливий щастям.
Те, що у нас сьогодні йменують
коханням, більше схоже на збочену звичку, котру ми від скудності
прикрашаємо і з допомогою якої обманюємо
самих себе і один одного, придумуючи тисячі таких же збочених виправдань. А що
ж робити? Так, певно, цікавіше жити.
Сучасне тлумачення кохання
настільки затерте, висохле, збідніле, що схоже ніби на те «як сходити на
ненависну роботу, адже потрібно заробляти гроші» і «створювати сім’ю, бо так
роблять всі». Якби там не було, ми все ж
не докорінно відхрещуємось від кохання. Але мені якось сумно, що люди забули
про прості істини, що вони з такою легкістю кидаються один одним, як жонглюють
почуттями та відношенням.
В таке просте та безцінне поняття
тепер вкладають так багато. Так багато поверхнього і фальшивого. Таке собі щоб,
щоб, щоб… і наостанок його, її любов, як додаток. Судячи із сьогодення, кохання
перетворилось на шматок інтер’єру. Без неї якось не комфортно, якось не так.
Кохання сьогодні – це те, що просить тіло і до чого схиляє соціум. А але як же
ті відчуття, котрих просить жива душа і про що мріє серце?! Те, без чого ще не
так давно не віддавали і поцілунку. Те, за що помирали, ні разу не поцілувавши…
Наш час такий пустий у цьому відношенні. Люблять багатьох, не глибоко, різними способами. Та
чи люблять, а?
Куди ж поділись всі ті «с любимыми не расставайтесь», «мы – вечное эхо друг друга», «я в вашей воле и предаюсь моей судьбе»,
«другой! нет, никому на свете не отдала бы сердце я!». Ті, хто не
віддавали і поцілунку без кохання.
Що сталось з цим поколінням? В цей
час, сьогодні, нам усім не завадило б трохи старомодності.
Літературні класики на найбільш
гості почуття в абсолютно різних стилях та словах шукали лиш одного: порятунку
в коханні. Можливо, все це ще повернеться. І люди почнуть цінувати хоч щось. Не
розпилюватись на непотрібні, помилкові почуття і почнуть берегти один одного.
Можливо, кохання все ще живе у наших хворих серцях?! Колись люди втомляться від
постійної зміни декорацій, від «видуманої свободи» і почнуть робити саме те, що
відчувають насправді.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.