"Завойовуйте прихильність і авторитет у громадян"- народний депутат України, В.Б

Матеріал підготовлено, спеціально для Інформаційного Агенства "НАЦІЯ", політичним оглядачем Дмитром Гаврилюком.

Парламентський сезон ВРУ 7-ого скликання розпочато. "Як діти в школу", - можна охарактеризувати масовану явку на робочі місці народних обранців. У всіх як у одного, свій партійний вишкіл, своя серйозність але і принциповість.

На нашу думку, при існування великої долі скептицизму в інформаційному просторі щодо функціонування "оновленого" парламенту, але ми вважаємо, що в діючій Раді є принципові як і владні мужі так і опозиційні політики ( не путати із політиканами - Авт.).

Саме з депутатом когорти опозиційного штибу, і по-своєму знаного киянам, та українському загалу , своєю професійною позицією та красномовністю, ми зустрілися по обіді 18 вересня, в кулуарах ВРУ. Слово тримає, Володимир Дмитрович, Бондаренко.

"Ой хлопці...що ж ви від мене хочете (жартома )?..Коментар...ну давайте. А то мені ще подарунки до дня святого Миколая діткам школярам, що навчаються в школі села Бузове, ( Київська область) треба розвести,-  це у нас така традиція, вже багаторічної давності",-  розпочав Володимир Бондаренко.

Мова  в нашій бесіді із Бондаренком В.Д. пішла щодо коментування останніх зареєстрованих  проектів внесення змін до законів, поданих депутатами опозиційних депутатських фракцій 13,14 та 17 грудня 2012. ( див. додаток №1)

Додаток №1

"Щодо обов'язковості вживання і в публічному використання у української мови у мене не викликає занепокоєння. Все нормально. Є конституція України із чіткою законною нормою про єдину державну мову. Українська є і має бути обов'язково як і для державних службовців держави Україна, її військових,до парламентарів і це абсолютна нормальна вимога. І  сьогодні дійсно є потреба у законодавчій підтримці статусності державної мови, адже в українській політиці є окремі спроби це нівелювати ".

Пан Володимир зауважив, що " у сусідній країні ( Російській федерації - АвТ.)функціонують доволі жорсткі умови підтримки лише російської мови. Жодної україномовного журналу чи газети,  а що казати і про українські бібліотеки, ба, навіть телеканалу. Вони просто душать те, що ще лишилося українським. Найгірше, те що наші політичні опоненти що опікують інтересами північного сусіда діють проти підтримки держаного статусу української мови". Правда, на завершення відповіді на цю тематику Бондаренко резюмумава, "- він поданий людиною, яка зазвичай більшість поданих Партію Регіонів підтримує. Цей законопроект є правильним, Але треба розуміти він фактично і "віддає" борги тому регіону , що його делегував у ВРУ, хто його обрав". Україна має прийняти цілком прості , зрозумілі речі в цьому векторі державного розвитку - наприклад,  функціонування вищих учбових закладів в україномовному режимі. Цей режим має бути характерний для проходження військової служби, судочинстві. Тому для захисту прав українських друкарень, видань, фільмів треба забезпечувати певні преференції".

"Вам будемо цікаво почути, - із посмішкою промовив Володимир Дмитрович, ми ще за часів мого депутатства в Київраді провели рішення на обмеження використання іноземних мов в зовнішній рекламі та оплаті за використання київських символів. Я вважаю , що той хто щось рекламую в Україні на іноземній мові має за це платити. Я буду вітати кожну постанову чи законопроект на підтримку, а й за "рятування" української мови  від будь якої фракції, адже лише вона як сказано в Конституції обов'язкова у всіх сферах  і на всій території України. ".

Якою є ваша політична реакція на проект Проект Закону про внесення змін до статті 20 Закону України "Про рекламу" (щодо заборони використання зображень дітей у політичній рекламі) №1079 від депутата Томенка М.В. ?

Ви знаєте, хоч і Ющенко в 2004 тому році і використував такий метод , але я є принциповим противником використання в своїй політичінй чи соціальній рекламі моїх внуків, дітей. Це є особисте, сімейна таємниця, і це не можна використовувати для того аби завоювати додаткові голоси.

Прокоментуйте змістовну частину пропонованих змін до до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів у два тури)пропонованих УДАРом та обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості, поданих Катеренчуком М.  Чи є чинною норма законодавчого забовязання участі громадян на представницьких виборах?

Для початку , цей законопроект ми без всіляких мін подали ще у кінці функціонування Ради 6-ого скликання, і мене здивувало що мій же законопроект в чергове подали. Проблєма в тому, що є кілька підходів до виборів мера міста Києва. Та система яка є нині вона небезпечна, адже дає можливість таким авантюристам на кшталт Черновецький зайняти окрему соціальну нішу, перекупити її там гречкою і стати  мером Києва. Але є і прийнятний варіант, двотурових виборів. Є й інший варіант, що особисто лобіював, якого багато на той час вважали продуктивним, - за політичними спискам. Наприклад в Київраду ідуть представники різних політичних сил, на чолі списків стоять лідери. Дак от два списки які набрали найбільшу підтримку, їх представник в найбільшій кількості потрапляють в Київраду, а от їхні лідери пере голосуються на другому турі, як кандидати на мери. Був ще інакший варіант, за яким переможець другого туру стає головою міської ради, його суперники - секретарем київської міської ради. Я вважаю чим у киян буде більше можливостей для вибору не одним махом, то це найкращий підхід.

Якщо припустимо варіант із абсолютною більшістю, то це нормально, відразу підтримка, але пригадаємо вибори мера Києва останніх часів, жоден із кандидатів не демонстрував 50% +1 голоси підтримки.

Двотуровість, звичайно, не є панацеєю,- киянин має прийти на вибори і проголосувати за свою людину, за свого депутата.

А щодо обов'язковості голосування? То це - блеф, відверто я вам скажу, який ніде не був реалізований, в жодній країні світу в повному обсязі. Обов'язковість голосування це недемократична норма. У кожної людини є право: за, проти, утриматись, не голосувати зовсім. Тому агітуйте, переконуйте людей. Завойовуйте прихильність і авторитет у громадян.