«Стародавній Меджибіж» - історичний фестиваль, який традиційно, з року в рік, відбувається наприкінці серпня у Хмельницькій області.
Це фестиваль з якого неможливо поїхати незадоволеним.
«Стародавній Меджибіж» - це фест, на який з нетерпінням чекають як його постійні учасники, так і ті, хто хоч раз на ньому побував. Цей фестиваль
може стати з розряду незабутніх подій в році для кожної людини, якщо його відвідати.
Для нас, як гостей фестивалю,
котрі вперше потрапили на таке дійсно, першим що спало на думку, було: «Вау, як
тут класно». – Рицарські
обладунки, пишні жіночі плаття – це неможливо описати, бо щоб осягнути всю
повноту відчутих нами емоцій, які проймають відвідувачів фесту – треба поїхати, та побачити
все на власні очі.
Фортеця у Меджибожі розташована між річками Південний Буг і Бужок. Є однією з найбільших та найдавніших фортифікаційних споруд в Україні.
Перші укріплення на місці нинішньої фортеці були зведені ще в середині ХІІІ ст. В XIV ст. Меджибіж потрапив під владу литовських князів, і став королівським замком. В 1564 р. на території фортеці був збудований костел.
Поступово, з розвитком артилерії, фортеця втратила своє військове значення й перетворилася на замок-палац.
Найбільшу публіку на фесті постійно збирали лицарські бої. Попри шалену спеку, біля місця проведення боїв завжди було багатолюдно. Чому
б і ні? Таке видовище мало кого залишить байдужим, адже в деякій мірі можна
себе відчути "римлянином в Колізеї" :) Дарма, що Меджибізька фортеця
не Колізей. Тим паче, що з часів Цезаря та решти римських
імператорів нічого не змінилося. Тут все по-справжньому. Досі для перемоги не найважливішу роль
відіграє міць і сила бійця, а часом вони відступаюхитрістю і досвідом...
Окрім велетнів-лицарів, сюди приїжджає чимало митців і просто творчих особистостей. На меджибізькому фесті ми познайомились із неймовірно цікавою людиною – художником Дмитром Бабюком, який займається художнім мистецтвом.
На фестиваль він приїхав із другом. Разом вони тут створювали 3-D малюнки та просто малювали в своє задоволення, як справжін вільні художники.
Наступний персонаж розповіді вразив нас не лише умінням ходити на "дерев'яних
ногах" та закидати одну "ногу" на фантастичну висоту. Справжнє захоплення у нас викликало його підстрибування на
одній нозі...
І, звісно, дівчата. А точніше - їхнє вбрання. Розмаїття вишуканих костюмів часом змушувало нас підсвідомо переноситися на кілька століть у минуле...
Загалом, перебувати на такому дійстві це справжній кайф. Кожен має змогу побачити у Меджибожі те, що зазвичай ми звикли бачити по телевізору. Крім того, на території фортеці існує чудовий музей. У його експозиції представлені численні археологічні експонати різних епох, картини, народне вбрання тощо. Проте, найбільше вражає експозиція присвячена Голодомору.
Таким чином, наша оглядова фотоекскурсія завершилась :)
Ті, кого цікавить, хто організовує це грандіозне дійство, можуть переглянути наступне відео:
Олег Погорілець - гість програми Ранок на Поділлі.
І наші спільноти в соціальних мережах: Фейсбук, ВКонтакте.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.