Тарас Шевченко як пророк незалежної України

Як відомо геніальний український Кобзар Тарас Шевченко був сином кріпаків - найбільш пригнобленого в царській російській імперії прошарку населення.

Як відомо геніальний український Кобзар Тарас Шевченко був сином кріпаків - найбільш пригнобленого в царській російській імперії прошарку населення. Це й дало привід спочатку народницьким публіцистам, а згодом апологетам тоталітарної комуністичної доби і, на жаль, окремим дослідникам творчості Тараса Шевченка вже в часи незалежної України вважати його людиною невеликої і досить непостійної освіти, а музу Тараса Шевченка "музою геніального мужика з мужицькими інтересами".

Подібний образ насаджували протягом понад сімдесят років комуністичного режиму.

Проте, інший геніальний українець, основоположник українського націоналізму Дмитро Донцов у своїй брошурі "Незримі скрижалі Кобзаря" дав зовсім іншу характеристику українському поету.

Дмитро Донцов змалював Тараса Шевченка не солодкаво-ніжним страждальником за долю "сірого люду", ачи людиною "з журбою про селянські інтереси", а пророком, який прийшов, щоб роздмухати "іскру вогню великого, яка ще тліла, не вгасала".

Дмитро Донцов зазначає, що Тарас Шевченко прийшов, щоб своїм вогненним словом громовим збудити приспану Україну. "Щоб вогнем тим випалити в душах дядьків "отєчєства чужого" дух рабів, чи плебеїв-гречкосіїв, лакеїв". "Щоб … воскресити старий дух слави козацької, який нове лицарство виведе з могил і виборе нову, не хліборобську, не плебейську, не "прогресивну" країну розбрату й розпусти, а Україну козацького народу".

Тарас Шевченко є автором багатьох епічних творів і окремих віршів про минуле України. І це минуле подано не з ракурсу такого собі співця знедоленого українського закріпаченого селянства. Навпаки, українська минувшина постає в творах великого Кобзаря глибоко драматичною й героїчною. А відомі історичні постаті, зокрема Іван Гонта, Іван Підкова, Тарас Трясило, Северин Наливайко не лише борцями проти панського гноблення, а передусім борцями за волю й незалежність України, яка терпить не лише соціальне, а й національне гноблення.

Про яскраву націоналістичну спрямованість світогляду Тараса Шевченка свідчать такі його рядки:

"Якби-то ти, Богдане п'яний,
Тепер на Переяслав глянув!
Та на Замчище подививсь!
Упився б! здорово упивсь!
І препрославлений козачий
Розумний батьку!.. і в смердячій
Жидівській хаті б похмеливсь
Або в калюжі утопивсь,
В багні свинячім.

Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже…
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь…
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь."

Вірш цей написаний 18 серпня 1859 року у Переяславі-Хмельницькому. Тож цілком зрозуміло, що йдеться в ньому про горезвісну Переяславську раду 1654 року. І саме так сказати про славного козацького ватажка Богдана Хмельницького могла лише людина з чітко сформованим націоналістичним світоглядом, яка змогла дати цілком правильну оцінку історичним подіям та історичним особам України.

У "Незримих скрижалях Кобзаря" Дмитро Донцов пише, що Тарас Шевченко вважав занепад самого козацького духу в козацькій старшині причиною того, що "Україна заснула, а народна маса, тіло нації, обернулася в рабів, плебеїв гречкосіїв, в мільйони свинопасів". "Україна бур`яном укрилась", - цитує Дмитро Донцов у своїй брошурі рядки Тараса Шевченка і трактує цей бур`ян не лише як соціальне явище, а як національне, як втрату Україною своєї національної еліти.

Саме Тарас Шевченко та його поезії вплинули на автора одного із перших творів української політичної думки "Книги буття українського народу" Миколу Костомарова. "Книга буття …" стала програмним документом Кирило-Мефодіївського братства, розгромленого навесні 1847 року. Слід зазначити, що спочатку діяльність братства не викликала особливого занепокоєння у жандармів. Однак після арешту Тараса Шевченка, коли в нього було знайдено рукописну книгу "Три літа", де в поемах "Сон", "Кавказ", "Посланіє…" викривалося самодержавство у всіх аспектах – державному, політичному, соціальному, національному, морально-етичному, ставлення царату до Кирило-Мефодіївського братства різко змінилося.

То ж чи варто піддавати сумніву той факт, що геніальний український поет був свідомим українцем, виразником націоналістичних поглядів і пророком майбутньої незалежної України?

Володимир Манько