Новий папа може почати декомунізацію Китаю

Світова спільнота очікує від нового папи Франциска змін. Якими вони будуть? Вже зараз є розуміння, що це буде активна позиція на противагу консервативній поміркованості Бенедикта XVI.

Післявоєнне ослаблення впливу церкви

Під час Другої світової війни Католицькій церкві доводилося легально діяти в умовах нацистської Німеччини, фашистської Італії та інших авторитарних режимів. Як наслідок, у повоєнний час до церкви було багато претензій. Чому вона не організувала видимого опору? Часто доходило до прямих звинувачень співпраці з фашистами. Далі ситуація погіршилися ще більше. Серед переможців у Другій світовій війні представлені потужні атеїстичні режими – СРСР і комуністичний Китай. Стара концепція: «Богові Богове, Кесарю кесареве» у її буквальному розумінні вже не працювала. Геополітичний вплив церкви послабився. Виникла потреба реорганізації.

Тому, однією з найвизначніших подій XX століття є Другий Ватиканський собор. Саме він заклав основи модернізації Католицької церкви у відповідь на виклики розвитку суспільства. Собор скликали з ініціативи Папи Блаженного Івана XXIII у 1962 році. Наслідком собору став новий курс на гуманізацію церкви, на повернення її до людей. Говорячи простою мовою, були закладені основи для розширення церкви, відходу від надмірного догматизму на користь діалогу з самими мирянами. Собор розробив концепцію, як на практиці втілювати доктрину церкви, пояснив, як діяльність церкви повинна впливати безпосередньо на життя простих людей.

Для України важливим результатом діяльності Блаженного Івана XXIII стало звільнення з ув’язнення Патріарха УГКЦ Йосипа Сліпого. Адже діяльність Патріарха Йосипа поза межами СРСР мала визначальне значення для зміцнення руху за незалежність в Україні.

Папа Павло VI завершив виконання завдань покладених на Другий Ватиканський собор у виробленні нової доктрини церкви. Таким чином, було дано імпульс до оновлення церкви, структури, що була практично незмінною з часів Середньовіччя. Якщо вдатися до спрощеної аналогії – було складено новий план розвитку, обрано напрямок роботи. Церква підготувалася до нового розширення своєї діяльності. Проте реально почати таке розширення Павло VI через інші завдання, обережність і консерватизм не міг. Це дуже ефективно зробив його наступник Блаженний Іван Павло ІІ, найбільше відомий місіонерською діяльністю, побудовою діалогу з представниками різних конфесій і великою кількістю подорожей для безпосереднього спілкування з вірянами. Католицька церква прийшла у нові частини світу і в нові сфери людської діяльності.

Католицька церква у боротьбі за демократичну Європу

Започатковані Блаженним Іваном XXIII реформи дозволили його наступникам відновити вплив церкви на геополітичні процеси. Зокрема, Папа Іван Павло ІІ розширив ареал геополітичного впливу церкви. Він став однією з ключових фігур у процесі повалення комуністичної системи в Східній Європі. З руху за відродження легального статусу УГКЦ починалася незалежність України, а демократизація Центрально-Східної Європи без участі Блаженного Івана Павла ІІ, очевидно, тривала б набагато довше.

Блаженний Іван Павло ІІ виходив за межі традиційного на той час християнського світу, налагоджував контакти з іудеями, мусульманами та іншими релігійними течіями. Вплив церкви поширився на весь світ. Всі народи змогли побачити, що в основі концепції Католицької церкви є гідність людської особи. На новий рівень піднято питання розуміння цінності націй та їхніх культур. Саме Блаженний Іван Павло ІІ поставив у контексті гуманізму питання про свободу націй. Разом з тим, цій діяльності бракувало глибокого коріння.

Бенедикт XVI став тим понтифіком, який зміцнив церкву, закріпив той вплив, який здобув Блаженний Іван Павло ІІ. Захист традицій і основ християнського віровчення дозволило церкві зміцнитися. Тепер настав час наступу і розширення. Зробити це можна лише новими методами і активнішою позицією. Ймовірно, це і була одна з причин, чому Бенедикт XVI вирішив змінити спосіб служіння.

Перед тим подібна ситуація склалася в Україні, коли Любомир Гузар добровільно пішов з посади очільника УГКЦ, щоб туди прийшов молодший та активніший церковний лідер. Зміна виявилася успішною й дуже обнадійливою.

Геополітичні виміри сучасності

Варто зазначити, що кожен папа приносив і зміщення геополітичних акцентів. Блаженний Іван XXIII та Павло VI зміцнили Італію та звернули більше уваги на права людини, протидію воєнним конфліктам. Блаженний Іван Павло ІІ посилив увагу до Східної Європи та прав націй. Бенедикт XVI – був одним з представників доктрини Єдиної Європи на християнській та моральній основі. Очевидно, що у цей період посилювалася геополітична роль Німеччини і Франції, як найбільш яскравих представників об’єднаної Європи.

Франциск походить з Аргентини, котра тісно пов’язана з кількома європейськими культурами (іспанська, італійська, українська німецька) та місцевими індіанськими. Це дозволяє прогнозувати зростання уваги з боку церкви до прав народів і націй. Крім того, очевидно посилиться вплив на геополітичні процеси окраїнних країн Європейської цивілізації, до яких належить більшість країн Латинської Америки та Східної Європи.

Для таких змін є вже політичне і економічне підґрунтя. Зокрема, донедавна такі країни, як Аргентина, Бразилія залишалися на других ролях у світовій політиці. Проте після ряду економічних потрясінь саме вони можуть вказати напрямок розвитку нової світової геоекономіки. В окремих випадках, як от у питаннях розвитку екологічної концепції побудови світу Бразилія вже займає провідні місця. Україна ж досі зберігає великий нереалізований інтелектуальний потенціал, який може бути використано у новій еколого-економічній моделі розвитку людства у майбутньому.

Зважаючи на тісні зв’язки нового Папи з українським духовенством, можна сподіватися, що Україна отримає особливе місце в доктрині Ватикану, що сприятиме зростанню геополітичного впливу нашої країни поряд з такими ж середніми країнами світу.

Отже, під час понтифікату Франциска можна очікувати збільшення впливу середніх країн.

Повернути економіку до людини

Основа сучасної моральної кризи – це некоректне місце економіки у світі. У минулі віки ключовими були влада і слава. Тепер ключовими цілями більшості гравців міжнародної політики є виробництво та гроші. Людина працює для економіки, а не навпаки. Якщо раніше тривали війни за території і людей, то тепер енергія спрямовується на захоплення ресурсів і ринків для одержання надприбутків за рахунок активного збуту.

Якщо повернемось до доктрини церкви, то Блаженний Іван XXIII розпочав кардинальні зміни в ідеології церкви. Блаженний Іван Павло ІІ поширив ці зміни на геополітику. Він був одним з головних світових лідерів, який зруйнував систему біполярного світу на межі війни і миру. Зараз настає час, котрий потребує зміни концепції економічного розвитку людства.

Ймовірно, що саме Франциск стане провідником активного впливу церкви на зміну соціально-економічної моделі світу. Адже він представник одного з найбільш активних орденів, котрий крім всього іншого має позитивний досвід будівництва гуманного суспільства. Яскравим прикладом цього були єзуїтські індіанські республіки на території сучасного Парагваю, які захистили індіанські народи від знищення і варварського розграбування їхніх природних ресурсів.

Очевидно, що гуманізація економіки відбуватиметься через її екологізацію. Світ має зрозуміти, що середовище несприятливе для людини, працює проти людини, а екологічне мислення – це елемент гуманізму. Такі зміни може принести Франциск з його гуманістичним баченням.
Декомунізувати Китай

Саме за Папи-єзуїта, може зрости вплив на Китай та інші азійські території. Бо саме цей орден виявляв чи не найбільшу здатність приносити християнське вчення до інших народів, враховуючи їхні культурні та історичні особливості.

Цілком може скластися ситуація, що той самий Китай стане більш європейським та демократичним через вплив на нього саме Католицької церкви, як свого часу демократизувалися країни радянського табору під впливом діяльності Блаженного Івана Павла ІІ. Так що папство Франциска І може стати віховим етапом історії людства, коли остаточно відійде у минуле комунізм – найбільша людоненависницька ідеологія сучасності.

Отже, прихід Франциска може знаменувати перехід до нової епохи й нового місця України у світі, якщо ми будемо готовими зайняти це місце.