На «Ері-фм» практикують вибіркове застосування права на репліку для слухачів

А також кепкують та іронізуть над небажаними додзвонювачами, які симпатизуть опозиції і ставлять незручні запитання до представників провдладних політичних сил й ангажованих ними експертів.

Ведуча «Ери-фм» Ярина Лазько вдається до вибіркового застосування права на репліку  для слухачів в залежності від свого настрою та персони додзвонювачів.

Так, 18 квітня, коли я зателефонував до студії прямого ефіру під час програми «На слуху» з Романом Безсмертним, Лазько перервала мою репліку відразу на її початку, зажадавши від мене негайно сформулювати запитання.

Коли я спробував захистити своє право на репліку, яка також могла бути прокоментована Безсмертним як і у випадку з запитанням, то Лазько і тут мене перервала, зазначивши, що я здобуду право на репліку, коли вона запросить мене до студії. Тобто – ніколи. Проігнорувала вона і мої заклики: «Почуйте громадянина України!».

Наступного ж дня, 19 квітня , в передачі «На слуху» зі Степаном Гавришем, ведуча просто і легко давала можливість слухачам розлого коментувати гостя судії. Зокрема, частий додзвонювач, який називається паном Іваном з Карпат (причому робить наголос на «І» у своєму імені та першому «а» в географічній назві) і вітається словами «Слава Україні, Слава Росії, Слава Білорусі» та є переконаним противником євро інтеграції України і таким самим палким прихильником Митного союзу, мав можливість висловити свою точку зору щодо неабияких перспектив міжнародної кооперації України з Росією й країнами, які входять у сферу впливу РФ.

У такий спосіб Лазько здійснює редакційне свавілля, зловживаючи службовим становищем як ведуча прямого ефіру «Ери-фм».

Також звертає на себе увагу постійне глузування ведучого Віталія Науменка над додзвонювачем з Івано-Франківщини паном Ярославом. Судячи з голосу це чоловік похилого чи близького до цього віку, який є прихильником опозиційних націонал-демократичних сил, що випливає зі змісту його реплік та запитань. Чи то від хвилювання, чи в силу природних властивостей, голос слухача трохи тремтить.

Ця особливість і стала для ведучого постійним приводом для висміювання й кепкування. От і нещодавно, коли пан Ярослав зателефонував до студії прямого ефіру у п’ятницю, 19 квітня, під час передачі «Від першої особи», гостем якої був народний депутат від «Батьківщини» Одарченко, назвався і почав говорити, Науменко зіронізував:

-  Як завжди радий чути ваш мужній голос.

Раніше, Науменко кожного разу настійливо радив цьому слухачеві знизити свій пафос.

А наприкінці останніх «Прогнозів тижня» Науменку зателефонувало два слухача з претензіями щодо тенденційно підібраних експертів, які піддавали опозицію жорсткій обструкції за відсутності в тижневику альтернативної точки зору. Пролунали нарікання й на ангажованість ведучого. На що той відповів, що передбачав такі закиди і був готовий до них, хоча насправді «нічого подібного» в студії не було.

Декілька тижнів тому, реагуючи на бесіду Науменка з «регіоналом" Олегом Зарубінським у програмі «Від першої особи» до студії прямого ефіру прорвався і автор цих рядків. Оскільки час передачі добігав кінця, ведучий попросив бути максимально лаконічним. Тож я і підсумував:

- Сьогодні в студії було два "регіонали". Один - Зарубінський, а другий - Науменко.

- Що ж, пане Мазуре, ви як завжди дотепні, - відповів ведучий.

В той же час практика спілкування ведучих з додзвонювачами засвідчує наявність в суспільно-політичного радіо привілейовних, слухачів-улюбленців. Один з них - такий собі пан Михайло з Києва.

«Ерійці» завжди радо вітають того в ефірі, надаючи преференції у часі на репліку - не перешкоджають висловитися по максимуму, не переривають, як інших, напівслові, не роблять зауваження щодо лаконічності. Більше того, бували випадки, коли якщо Михайло не встигав повністю висловитися до перерви на новини, то продовжував свої коментарі після інформаційного випуску, як це сталося в п'ятницю, 19 квітня у передачі Vox populi  з Володимиром Лукіним.

Неабияку лояльність в радіожурналістів Михайло  заслужив тим, що у своїх коментарях завжди уникає гострих кутів, дуже обережний у висловах, де потрібно - промовчить, про щось натякне, десь узагальнить. А головне - Януковича ніколи не "вщипне", Партію регіонів не образить, про опозицію слова доброго не скаже. Тобто з точки зору редакційної політики «Ери» це зразково-показовий, надійний, дуже правильний слухач, який ніколи не дає приводів для найменшого хвилювання за те, що пролунає з його вуст в ефірі.

Ніколи не нарікали ведучі й стосовно особливостей темпоритму Михайла. Судячи зі всього, він стовідсотковий (а може й більше) флегматик. В порівнянні з ним всім відомий Євген Кисельов - ну просто спринтер. Тому коли говорить Михайло, складається враження, що все навколо уповільнюється і завмирає, впадаючи у стан, близький до анабіозу чи летаргійного сну. Кінець же доповіді Михайла - довгоочікуваний і раптовий сигнал до негайного пробудження й повернення до життя.