У світі існує дві моралі. Перша – мілка, умовна, людська – вона криклива, часто змінюється, шукає істину. Друга – вічна, вона навколо нас, ніби природа, вона над нами, як небо, звідки сяє сонце.
Що сьогодні ми називаємо мораллю?
Мені здається, що теперішній світ втрачає це поняття все більше. Повна
аморальна поведінка суспільства, де ще не так давно генії та Великі оцінювачі
слова так багато говорили по це. Сьогоднішня морально-етична поведінка стає
реальністю вулиць та яскраво
відображується в під’їздах наших будинків. Кожен такий дрібний злочин стає
крахом моралі й аварією для душі. Чому ж це так? Мабуть, варто шукати відповідь
трохи глибше, не беручи до уваги поведінку конкретної людини. Це свідомість
суспільства, це всі ті речі та обставини, на які в певний час всього-на-всього
закривали очі, замовчували та й звиклись.
Можливо, правду писав класик про
те, що мораль – тимчасова, а мудрість – вічна. Тоді ж як нам бути? До якого з
таборів відправитись? Кожен з нас хоче жити у суспільстві, де люди обізнані із
законами, де сповідують їхні права; але в той самий час ми забуваємо про свої
моральні обов’язки. Підтвердженням цьому є наше теперішнє життя в Україні. В
першу чергу, це лише голосні оголошення
своїх прав, але не добросовісне виконання законодавства та чесне життя.
По-друге, мінімальне спілкування у сім’ях, у
колі друзів та знайомих.
Кожна подія в світі пов’язана з
певними умовами життя. Тому й мораль у кожної своя. І тут потрібен вибір. Як
вести себе зараз, коли весь світ ніби перевернувся з ніг на голову? Ні
політики, ні церква не зможуть дати людям знання щодо моральних цінностей.
Нікому невідомо, що насправді добре, а що погано. У кожного ці поняття свої.
Головне, аби лише кожен з нас пам’ятав, що МИ – ЛЮДИ! І якщо хочемо поваги,
бажаємо жити по-справедливості, в чесному світі, то кожен окремо повинен бути
таким!
Насправді вільна людина цінує
закони моралі та закони національної духовності. Це реалізується через свою
мову, релігію та культуру, інтелектуальний потенціал, інформаційний простір.
Думаю, що в такій ситуації найкращою мудрістю є: стався до людей так, як ти
хочеш, аби вони ставились до тебе. Життя дуже мінливе і мені хочеться вірити,
що одного дня кожен дійде до правильних істин й почне поважати оточуючих, дотримуючись
прописаних, відомих усіх законам моралі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.