"Регіоналівські" чиновники вже чують відлік годинника, котрий відбиває останній час їхньої вседозволеності та свавілля. Боячись і хвилюючись кожен із порушників сподівається, що про його безчинства...
"Регіоналівські" чиновники вже чують відлік годинника, котрий відбиває останній час їхньої вседозволеності та свавілля. Боячись і хвилюючись кожен із порушників сподівається, що про його безчинства ніхто не дізнається. Однак давня народна мудрість про "приховане" і "явне" не дає їм спокійно жити.
Абсурдний випадок стався 9 липня на мітингу в підтримку врадіївців у Полтаві. Дивувала нахабність тамтешньої влади – огороджувальна стрічка та металевий щит відмежовувала будівлю чинуш від громади. Яке мали право вони відділяти себе від народу?! Буфером між активістами та приміщенням ОДА, як зазвичай, стала купа міліціянтів-прислужників. Відповідь проста – полтавських чиновників вганяє в несамовиту агонію гнів громади. Мабуть боялися полтавські можновладці, що люди увірвуться до їхнього обласного центру "пакращення". Однак, шановні, можна сказати, що ваш страх породжений вашими діями, або простіше – допрацювалися, лобіюючи незаконні інтереси бізнесу, олігархів, буквально плюючи на народ і його права. Людям набридли ультиматуми, пусті заяви й творення аури демократизму. Ситуація з середини – нищення освіти, науки та суспільства загалом. Прикрити рота людям вам не до снаги. Затямте: українці обов'язково дадуть відсіч "режиму" і його поплічникам. А нестримний і нещадний гнів торкнеться кожного, хто служіння народу проміняв на гордість, хабар чи що інше.
Виховання "режимом" дає свої ганебні результати. На мітингу начальник управління профілактики правопорушень Ігор Родич почав сперечатися з народом. Міліціянт викрикував, що гніву їхнього не боїться, а правоохоронці просто виконують накази влади. Хіба зобов'язані охоронці громадського порядку зупиняти опозиційні автобуси чи може в їхніх обов'язках силоміць виштовхувати з натовпу свободівців, чи може повинні вони перешкоджати народним депутатам, котрі борються за права громади. Нині українці бояться міліціонерів більше, ніж рецидивістів. Побачивши людину у формі діти запитують чи цей "міліціонер такий же бандит, як врадіївські".
Пікетування Полтавського обласного управління МВС теж не обійшлося без прецедентів. Міліціянти загородили вхід в управління для людей. От такі от у нас "чесні" правоохоронці. Свавільники теж бояться відповідальности, котра щодень наближається.
Жахливі події у Врадіївці стали каталізатором до очищення суспільства, адже його національна свідомість міцніє та кріпне. Одного дня народ повстане по всій країні й тоді не втримається жоден свавільник-чиновник чи ґвалтівник-міліціянт. А їхні відгороджувальні щити та стрічки, які нині чиновники використовують для самозаспокоєння, стануть трофеєм незборимого громадянського духу.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.