Упродовж 27 червня – 7 липня нинішнього року пройшов міжнародний товариський футбольний турнір найсильніших українських та російських клубів.
Упродовж 27
червня – 7 липня нинішнього року пройшов міжнародний товариський футбольний
турнір найсильніших українських та російських клубів. В турнірі взяли участь
чотири команди – київське «Динамо», донецький «Шахтар», московський «Спартак» і
пітерський «Зеніт». Переможцем турніру стало київське «Динамо».
Про
об’єднаний турнір схвально відгукуються українські футбольні авторитети.
Зокрема, колишній тренер київського «Динамо» Анатолій Дем`яненко зазначив, що
такі ігри корисні для молодих гравців, тому що вони набираються досвіду і
отримують додатковий шанс показати себе. Цей турнір, на думку Анатолія Дем`яненка,
дав змогу підготуватися командам до нового сезону. А нападник київського
«Динамо» Андрій Ярмоленко назвав ідею проведення міжнародного товариського
футбольного турніру в чомусь унікальною, бо граєш товариські зустрічі на очах у
своїх глядачів. Вони можуть побачити команду в підготовчий період.
Проте це
лише верхня частина айсберга. Насправді ж, не виключено, що проведений щойно
міжнародний товариський футбольний турнір є нічим іншим як прелюдією, чи то
пак, генеральним тренуванням перед початком спільного футбольного чемпіонату України
і Росії. А чи потрібен він Україні?
Ідею про
необхідність і вигідність об`єднаного чемпіонату активно проштовхує в маси
голова російського «Газпрому» Олексій Міллер. Його активно підтримує голова
оргкомітету турніру, відомий російський тренер Валерій Газзаєв, переконуючи
всіх, що футбольна громадськість України, а особливо тренери та керівники
клубів, обома руками за об`єднаний чемпіонат. Воно й зрозуміло, адже не був би
пан Газзаєв головою оргкомітету, якби говорив інакше.
Насправді ж
українська футбольна громадськість переважно дотримується зовсім протилежної
думки. Так, один із найавторитетніших українських тренерів Мирон Маркевич заявив,
що якщо ідея об’єднаного чемпіонату буде втілена в життя, він припинить роботу
в Україні. Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс вважає, що об’єднаний
чемпіонат з футболу України і Росії неможливий і немає сенсу про це говорити. А
ось генеральний директор донецького «Шахтаря» Сергій Палкін вважає, що
об`єднання найсильніших українських і російських команд в одному турнірі здатне
піднсилити інтерес до цієї першості з боку глядачів і рекламодавців.
Хоча
Газзаєв і запевняє, що все буде на паритетних засадах, насправді ж проект
чемпіонату виглядає як ініціатива лише російської сторони. За інформацією ЗМІ представники
українських клубів навіть не були присутніми на зустрічі засновників цього
проекту, яка відбувалась в московському офісі «Газпрому». Не входять українці і
до складу сформованого вже оргкомітету з проведення чемпіонату. То ж не важко
здогадатися кому цей спільний україно-російський чи то російсько-український
чемпіонат з футболу потрібний.
Відомо, що
у чемпіонатах Радянського Союзу українські команди завжди були в числі кращих.
Так, у 60-ті роки минулого століття найуспішнішим було київське «Динамо». Три
роки підряд (1966, 1967, 1968) наша команда була чемпіоном СРСР. Сімдесяті роки
минулого століття увійшли в історію радянського футболу як «ера Лобановського».
Цей тренер київського «Динамо» за короткий період зумів створити швидку,
злагоджену, мобільну, технічну команду європейського рівня. У 1975 році кияни
вперше в історії радянського футболу виграли Кубок Кубків і Суперкубок, двічі
перемагали клубного чемпіона Європи мюнхенську «Баварію». Саме київське «Динамо»
є рекордсменом за кількість виграних золотих нагород чемпіонату СРСР – 13.
Можна
стверджувати, що український футбол був і є сильнішим за російський. Але ж
відомо, що не Україні діставалися ті лаври, а «єдіному» Радянському Союзу
(читай – Росії). То ж не дивно, що росіяни зі щемливою ностальгією згадують ті
добрі для них часи, розуміючи, що того вже не повернути. І все ж, якусь
«світлу» російську голову таки навідала думка - а що як організувати
російсько-український об`єднаний чемпіонат з футболу?. Це, звичайно, не
чемпіонат СРСР, а все ж додати собі спортивної слави руками, чи то пак ногами,
футболістів українських команд можна.
Не
врахували лише організатори так званого чемпіонату того, що Україна вже понад
двадцять років є незалежною країною. І того, що за цей час українці сповнились
патріотизмом зокрема й футбольним. Свідченням тому є бойкот ігор об’єднаного
турніру фанатами того ж таки «Динамо».
Отже проект
об`єднаної російсько-української першості з футболу є для нас неприйнятним.
Володимир
Манько
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.