Дмитро Гордон пригрозив поламати мені обидві руки і набити *бало. За євреїв

Дзвінок на мій мобільний надійшов у вівторок, 23 липня, о 20:49. На екрані висвітився невідомий мені номер.

Чоловік розмовляв російською. Спочатку привітався і запитав, чи він дійсно говорить з Олексієм Мазуром. Я підтвердив. Людина назвалася Дмитром Гордоном. Здивований, сказав, що слухаю.

Відтак почув запитання: я пишу свої статті за гроші чи за переконанням? Відповів, що виключно через переконання. Останній свій гонорар як журналіст отримав у січні 2009 року. Але все, що писав і тоді, і  зараз - від щирого серця, це мої думки й громадянська позиція.

Чоловік висловив мені своє шанування за це. А потім запитав:

- Вы пишете ручкой на бумаге или набираете текст на клавиатуре?

- Звісно, що на клавіатурі, - сказав я.

- А какой рукой? - поцікавилася людина.

- Обома, - відповів я.

- Тогда я переломаю вам обе руки. И е*ало набью.

- За що?

- А за ту статью, что вы про евреев на «Дусе» написали.

- Яку саме ви маєте на увазі? - уточнив я.

 - «ЄВРОбачення Дмитра Гордона» - заявив чоловік.

Тоді, для зручності, я назвав свою домашню адресу.

- Будьте уверены, что на билет до Днепропетровска мне хватит. У вас высветился мой телефон. Я ничего не скрываю. Говорю открыто. Можете об этом написать, можете не писать. Мне все равно. Но вы свое обязательно получите.

Прощаючись з додзвонювачем, лише попередив, що «я не здамся без бою».

Я бачив і чув Дмитра Гордона тільки по телебаченню і ніколи не розмовляв з ним по телефону. Не кажучи вже про те, що не знав, який в нього номер мобільного. Голос справді був дуже схожий: молодий, лагідний такий, інтелігентний. Ніщо не видавало в ньому стану афекта. Мова була чітка і спокійна. Тепер от чекаю розвитку подій. Поки руки будуть цілі, ділитимуся новинами в блозі.