Столична влада збирається захищати лікарів «швидкої» свистками

Чи підтримають київські лікарі «швидкої» нововведення столичної влади щодо забезпечення їхніх бригад відеорегістраторами та індивідуальними кишеньковими сиренами?

Чи підтримають київські лікарі «швидкої» нововведення столичної влади щодо забезпечення їхніх бригад відеорегістраторами та індивідуальними кишеньковими сиренами? Як Ви вважаєте? Я думаю, що ні, бо відеореєстратори та індивідуальні кишенькові сирени добре де-юре, але де-факто їх замало для захисту лікарів бригад швидкої допомоги.

Тільки вдумайтеся: в Києві за останні 4 роки було зафіксовано понад 50 нападів на медиків. І вже з початку цього року сталося 17 інцидентів з проявами агресії по відношенню до лікаря. У двох випадках лікарів було госпіталізовано: один п'яний пацієнт кинув у медика склянкою, інший – бив по обличчю важким телефоном…

Я не знаю достеменно як вважають самі працівники швидкої медичної допомоги, але на мою думку, у разі реальної загрози для життя сенсу від цих свистків не буде жодного. І в разі, якщо на бригаду в білих халатах раптово, як це трапилося, приміром, у Запоріжжі, нападе психічний хворий мешканець міста, то свисток не стане на захисті здоров’я та життя. Єдине, що спадає на думку при словосполученні «забезпечення бригад відеорегістраторами та індивідуальними кишеньковими сиренами», це існування ймовірного тендеру: в Україні є звичною практика заробляти гроші на тендерах з одним учасником.

Чи знають столичні чиновники, що зупинити п’яну чи психічно нездорову людину звуком сирени неможливо? А от погіршити психічний стан, та навіть спровокувати на агресію – легко. Насправді психічно нездорові люди здійснюють, за статистикою, не більше 1% насильницьких злочинів, і весь цивілізований світ використовує не ручні сирени, а страхування медичних працівників.

Цікаво також, що столичні чиновники обіцяють обладнати карети швидкої допомоги відеореєстраторами, які мають записувати ситуацію, якщо карету не пропускають на дорогах, підрізають. Але самі ж можновладці почасти і є тими, хто перешкоджає роботі бригад «швидкої». Наприклад, минулого року в мережі Інтернет з’явилося аматорське відео, на якому свідки зняли кадри, на яких видно, що через кортеж Януковича працівники ДАІ зупинили «швидку» з включеними мигалками. Зокрема, на відео видно як автомобіль «швидкої допомоги» з увімкненими попереджувальними вогнями зупиняється на перехресті на вимогу співробітника ДАІ. За декілька секунд мигалки було вимкнено і медики були змушені чекати, доки кортеж проїде...

Захистити медиків має держава. Одним із дієвих механізмів захисту життя має бути дозвіл на газові балончики та електрошокери для медиків, а також скорегована система виїзду «швидкої» у супроводі наряду міліції до хворих, які перебувають на обліку в психіатричних лікарнях.

Співробітників «швидкої» сьогодні за рівнем ризику те небезпеки вже можна порівняти з шахтарями та будівельниками – першими в рейтингу найбільш небезпечних професій в Україні. Держава має стати на захист лікарів. Прийняття поправок до закону «Про екстрену медичну допомогу», за якими лікарям буде дозволено мати на озброєнні газові балончики, електрошокери, виїзджати до «списочників» з міліцією, вкрай необхідні.

Математично, якщо у найбільшому місті України – в Києві – працює 150 бригад «швидкої» допомоги, витрати на безпеку співробітників екстреної меддопомоги для київської влади складуть всього близько 75 тис. грн (з розрахунку 500 грн. – один набір з газового балончика та електрошокера).

Це не «продірявить» столичний бюджет. Регіональні бюджети також впораються з подібним навантаженням: по-перше, набагато більше коштів йде з бюджетів «на вітер»; по-друге, саме місцева влада несе відповідальність як за збереження спокою та правопорядку в цілому регіоні, так і за кожну протиправну дію, спрямовану на медиків.

Обов’язково у складі кожної бригади «швидкої» має бути фельдшер чи лікар чоловічої статі. Балончиком чи шокером в екстреній ситуації ще треба вміти швидко скористатися. Лікарям-жінкам передпенсійного віку чи студенткам 3-го курсу, яких більшість серед працюючих на «швидких», це не під силу. Що вже говорити про кишенькову сирену, натискаючи яку жінкам ще невідомо скільки часу доведеться чекати на допомогу…