О можливости зарібку и добрим гаразді на Гуцулшіні (С)

"О можливости зарібку и добрим гаразді на Гуцулшіні" ... або "як стягнути на Гуцульшіну туристів і люфтників?" П. Шекелик-Доників.

 З дитинства їжджу відпочивати в Карпати.  Можу подорожувати світом, проте якщо хоча на кілька днів не вибралася в рідні гори, то не відчуваю, що відпочила. І цей рік точно такий самий як і всі попередні. 

     В який я тільки хатах не зупинялася в Карпатах! Тепер аж не дуже віриться. Умови проживання інколи були такими.... що "умовами"  і назвати їх було важко. Все компенсувалося краєвидами довкола та повітрям,  без сумніву. Звісно, що колись були пансіонати, а тепер безліч  гламурних готелів, проте в горах хочеться жити в хаті, з колоритом. Це я про себе маю на увазі. 

     А кілька років тому в музеї Писанки в Коломиї побачила чудову книгу  "Рік у віруванні гуцулів" автора Петра Шекелика-Дониківа. Люблю гортати книги у провінційних музеях. І от у вищевказаній книзі  так добре і цікаво було написано про побут гуцулів. Як вказано в передмові, автор  був  "громадсько - політичним та культурно-освітнім діячем Гуцульщини першої половини ХХ століття.  Етнограф та фольклорист Шекелик-Доників був репресованим у 1940 році. "Рік у віруванні гуцулів" - це одна з книжок автора. Друкувалася у 10-30-х роках  минулого століття у тогочасній періодиці, наукових збірках НТШ та в "Калєндарях гуцулских" за 1935, 1937, 1939 роки. Ці етнографічні розвідки, легенди, оповідання  і статті правдиво і доступно відображають духовний та матеріальний світ гуцулів. У них показані історичні події, традиції і вірування через взаємоєднання двох релігій-язичництва і християнства. У книзі збережено особливості мови та пунктуації."

     Пропоную частину книги, де є поради та рекомендації, як збільшити потік туристів в Карапати. Думаю, що для багатьох господарів вони і на нині залишаються актуальними). 

     Петро Шекелик-Доників, "Рік у вірування гуцулів", "Калєндарь гуцулский" на 1937 рік, розділ "Як стягнути на Гуцульшину туристів і люфтників?".

 "Тєжкі настали чєси. За працьу і зарібок трудно. Навіть коли хто має богато товарєт на продажу, мусит калатати біду, бо продавати тепер ни так легко: богато продавців, а мало купуючих. Тому лише добре, хто знає, єк заохотити до купна, хто ни ошукає при продажи , але даст купуючому ліпшу марфу, єк инші. Про такого дізнаютси скоро і до такого прийдут хотяйби з кінця світа.

Проходан (турист) і люфтник (літник), приходячі на Гуцулшіну, то купець, шо хочє купити тут здоров"є. Прийде він тут завше, єк переконаєси хоть раз в житю, шо з красних гуцулских гір привезе до дому здоров"є. Сам прийде й инших намовит на приїзд . За одержане здоров"є лишит гроші, икі газді Гуцулови дадут заробок і утриманє.

Але єк замість здоров"я знайдете тут хворобу, то йиго нога, напевно, тут бірше не ступит. Сам ни приїде, а иншим відрадит. Гуцул надаремно буде ждати, ци хто на літо ни винаймит у него хату, ци ни купит масла, або сира, ци ни винайме коня на прогульку. Буде калатати біду і проклинати люфтників та проходанів шо ни приїздєт. Але направду ни подумає про то, шо сам собі завинив , шо бруд і нехлюйство на задвірю, брак доброї води до пиття і митя, брак добре упорядженого чистого виходка , а особливо брудний газда і йиго родина - то все може навести хоробу ни лише на самого газду, але і на люфтника та проходана, то все відстрашит людий, икі ни думают платити за то, шоби набратися хороби.

Отож хто хоче мати заробок від проходанів і люфтників, той мусит допровадити своє обійстє до порєдку і чістоти. Мусит мати добру керницю - (чюркало) з помпов, забезпеченов від занеищення. Посудина на воду повинна бути чиста, найліпше емалевана, бляшана. Цебрики, коновки і збанки на воду ни повинно си уживати до поїня звірєт и до инших цілей, при иких посудина брудитси. До умивання треба мати пару великих бляшаних милниц, бо в глинєній малій мисці ніхто добре не обмитиси. Хату до винаймленя треба довести до такої чістоти і порєдку, шоби все блишшєло та пахло чистотов. Най ніхто не важитси винаймити хати, єк має хробацтво в стінах і в постели. Перед тим треба знишшіти цалком блошиці, блихи і каргани,  а витак шойно зпрошувати проходанів. До такого газди шо має в хаті блошиці, під печев каргани, а в голові і на убирі вуши, напевно ніхто ни прийде, хиба помилково. А єк кого стріне раз така приємність, то вже го більш ни уздрите в тім селі, хотяйби то була околиця красна, єк в раю.

Ціле газдівське обійстє, задвір"є и наоколо забудування треба утримувати в порядку і чістоті. Єк задвір"є, хліви та колешня брудні, всюди там повно гною і бруду, то від самого смроду мусит чоловік захорувати, а мухи, шо плодятси з гною, з"їдят чоловіка живцем. Гній треба викидувати поза колешню, складати йиго на купу, або видразу вивозити на поле, ни тримати гної в колешни й по хлівах. Ни треба випускати звірєт, аби завше швендалиси понадвір"ю і занечишшювали иго, особливо коло керниці.

В кождім обістю мусит бути добре зроблений виходок, єма має бути щільно забезпечена перед мухами. Виходок треба чисто держати і зчєста вичищувати. Аби забезпечити виходок від мухів, треба всипувати шоденно пів шклянки білючього хльорку, шо то можна купити в кождім склепику, де продают мило. Найліпше зробити два виходка один побіч другого і ключ від замиканого виходка дати люфтникам, шо винаймили хату. Доступ до виходка повинен бути забезпечений навіть в чєсі непогоди і болота. Найліпше зробити доріжку з камінних плиток. Дах над виходком повинен бути щільний, шоби в часі дожю ни капало на колову. Сідало, то є дошка в виходкумає бути завше чисто вишуроване і вимите. 

Єк хто винаймає хату з постелев и веретами на постіль, то повинно бути все дуже чісте. Верети на постели треба змінювати за кождим разом, єк хто новий має спати на тій постели. Для тої самої особи треба змінювати верету на постели раз на тиждень. Рушники змінювати шо другий день. В кождій винаймленій хаті повинна бути коновка, або два збанка з чістов водов, бутля з чістов, щоденно зміненов водов до пиття, зеркало, цебрик на помиї , кошик на смітє і нічник. Вікна вліті треба забезпечити від мухів. Кухонні начіння, то є горшки і миски та ножі, лижки, видельці повинні бути цілі та дуже чісті. До чистого хлюйного обійсця завше загляне проходан і люфтник, а коли переконаєси, шо є всюди чісто, то верне тут знова і инших намовит до приїзду."