Кияни,об'єднуємось! Ніхто за нас це не зробить.

Доки більшість киян не вважатиме ВСЕ місто (а не окрему квартиру, будинок чи під’їзд) своїм домом – змін на краще годі й чекати.

фото:Макс Лєвін

За постійними будівельними протистояннями, якими рясніє мапа Києва, ця варварська забудова пройшла якось непомітно. Майже 2 роки тому було декілька заяв УДАРУ та ще кількох опозиційних політиків. На цьому все. Жодної заяви Попова, громади міста чи акцій протесту киян.

Всім просто байдуже, чи безперспективність захисту схилів Маріїнського парку і Паркової алеї була зрозуміла з самого початку, оскільки вертолітний майданчик і дорогу до нього будують для головного покращувача усіх часів? Як би там не було, але відстороненість киян від важливих подій життя столиці, постійно грає з киянами злий жарт.

Громадські організації міста, що власними силами намагаються змінити ситуацію, фізично просто не можуть встигати реагувати на десятки випадків незаконних забудов, вирубки парків, знищення історичних пам’яток та інші «покращення» від людей, для яких наше місто є лише джерелом збагачення.

Доки кияни не усвідомлять необхідності широкого об’єднання в рамках міста, з поступовим створення розгалуженої системи активу на рівні будинків, вулиць, районів (комітети різних рівнів), доки більшість киян не вважатиме ВСЕ місто (а не окрему квартиру, будинок чи під’їзд) своїм домом – змін на краще годі й чекати.

Адже всі перетворення – справа рук самих киян. І починаються вони зі змін у свідомості, поведінці, виході із зони власного комфорту. Солідарність та взаємодопомога нарешті повинні перемогти байдужість та пасивність, егоїстичний інтерес має замінити суспільна вигода, відстороненість та надію на «доброго чарівника» має змінити позиція активного громадянина, впевненість та віра у власні сили.

Ніхто, нічого і ніколи, не робитиме за нас. Створити комфортний і зручний простір для життя можуть лише люди, що готові жертвувати своїм власним часом, енергією та мінімальними ресурсами. Люди, які усвідомлюють необхідність власної участі у справах управління містом, розуміють що це дім, в якому житимуть їхні нащадки.