Чого дивуватися? Який президент – такий губернатор

Шок і здивування – ці слова найкраще передають настрої, які панують серед місцевої політичної та бізнесової еліти після призначення губернатором Львівщини генерал-майора міліції Олега Сала.

З чим можна порівняти нове призначення президента? Безпеку, добробут і спокій 2,8 мільйона жителів довірили людині, яка не має ні системної освіти, ні інструментарію для управління великим регіоном, ані жодного досвіду роботи в державних адміністраціях. Це все одно, що доручити управляти літаком водієві автомобіля, але там йдеться про безпеку сотень, а тут – мільйонів життів.

Це людина, яка ніколи у цьому краю не користувалася авторитетом, з її іменем пов’язують лише негатив. І перша реакція була закономірною:  президентського намісника під час представлення зустріли вигуками «Ганьба»! Уперше за всі роки незалежності України!

На Львівщину призначили губернатора, якого серйозно не буде сприймати жодна політична сила. Міліціонера  Сала очікує цілковита самоізоляція. Хто у Львові співпрацюватиме з людиною, яка балотувалася до парламенту за списком Наталії Вітренко? Хто захоче мати справу з намісником, якого пов’язують з фальсифікацією на виборах? Хто захоче працювати у команді людини, чиї моральні якості  під знаком запитання?

Чого можна чекати від випускника ПТУ, який після армії подався в автоінспектори? Навіть в ДАІ Сало просидів на хлібних місяцях. І кар’єру зробив не на фронті боротьби зі злочинністю, а завдяки вмінню накривати столи та дружбі з Медведчуком-молодшим.

Це вже другий генерал міліції, який за часи президентства Віктора Януковича очолив Львівську область. Якась пошесть: більше року ніхто з останніх чотирьох голів ОДА на своїй посаді не протримався. Банкіра Василя Горбаля замінив генерал-лейтенант міліції Михайло Цимбалюк. Йому на зміну прийшов залізничний «генерал» Михайло Костюк. Після прокурора Віктора Шемчука знову прислали генерала міліції Олега Сала.

Вони надували щоки, кичилися погонами, а економіка Львівщини тим часом скочувалася до критичної відмітки.  За рівнем зарплати цей регіон плентається в хвості областей України. Регіон  перетворили на суцільні базари. Привезли з Польщі товари і перепродали удвічі дорожче в Україні – ось і весь бізнес.

Треба віддати належне Вікторові Шемчуку, який зумів знайти спільну мову з обласною радою і, здавалось, почалася конкретна робота. Колишній прокурор не був зав’язаний на корупційних схемах і у своїй діяльності керувався законом. Він звернув увагу стражів закону, що на території краю діє секта Догнала, лідер якої закликає  ввести в Україні  війська із сусідніх країн. І ніхто на це не реагує. Він часто повторював, що цей край ментально тяжіє до Європи. Львівщина сприйняла Шевчука за свого.Аж тут вигулькнув новий президентський указ про його звільнення і галичан ощасливили Салом. 

Відчуття, ніби галичанам знову плюнули в обличчя.

Справді, створюється враження, що над цим регіон хтось проводить дивні  експерименти. Кадрові призначення  президента галичани зустрічають з подивом. Нічого дивного, бо їхньою думкою ніхто не цікавиться.

Львівщину вважають  перспективним регіоном для економічного розвитку. Цей край міг стати локомотивом, який привів би Україну в Європу, а його перетворюють на посміховисько.

У галичан виникає закономірне питання: що за мудрагелик  чи мудрагелечка шепче президентові на вухо. Ну не можна перетворювати прекрасний і перспективний регіон у відстійник для випадкових людей. І уже четвертий раз Янукович наступає на ті ж граблі. Парадокс у тому, що генерал міліції  не тільки для свого краю нічого доброго не зробить, він навіть владній команді не забезпечить необхідний на виборах результат.  

У кого ще є сумніви, проаналізуйте біографію  цього висуванця Банкової. Чого можна чекати від фахівця з базовою освітою на рівні ПТУ. Всі інші дипломи наш герой здобував заочно або дистанційно. Призначення губернатором ще одного випадкового міліціонера у Львові інакше як викликом не називають. Очевидно, що жодних економічних перемін з таким «лідером» не пов’язують. На Львівщину знову чекає жорстка політична конфронтація та імітація бурхливої роботи  державної адміністрації. 

Президент країни своїм призначенням ще раз продемонстрував, що його команду менше всього цікавить думка галичан. Зрештою, чого дивуватися. Кожен шукає для своєї команди собі подібних.