Захист тварин - законодавство і практика

Болючий симптом зростання рівня жорстокості – у ставленні до природи, людини, тварини – в останні роки став проблемою загальнолюдською

Горгона Пилипівна: «…Ілі, когда я віжу молодой, культурний чєловєк бьйот кота, ето ж он сам сєбя обкрадиваєт, ето ж он нє кота бьйот, а сєбя! А ви говоріте, для мєня єслі чєловєк нє любіт пріроду, нє любіт животних, нє знаєт поезію родного края, он для мєня нє существуєт!»

                           Лесь Подерв'янський. "Герой нашого часу-2"

Болючий симптом зростання рівня жорстокості – у ставленні до природи, людини, тварини – в останні роки став проблемою загальнолюдською. Україна у цій ланці – якщо не лідер, то точно не пасе задніх. Адже за останні три роки, попри популяризацію волонтерського руху, хворобливих факторів, що сприяють дегуманізації суспільства, все більше. Війна, бідність, агресія, тотальна корупція, злочинність, бездіяльність влади, тощо.

Нарешті наша країна прийняла рішення прийняти чи не найжорсткіший у світі закон щодо відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Наведу кілька прикладів. Нині кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами передбачена законодавством майже трьох десятків країн, серед яких Австрія, Грузія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Словаччина, Фінляндія, Франція, Хорватія. При цьому спостерігаються суттєві відмінності в санкціях за кримінальні покарання за зазначене діяння. Так, за кримінальним кодексом Грузії жорстоке поводження з тваринами карається виправними роботами на строк до одного року, за кримінальним кодексом Австрії і Іспанії — до 1 року в'язниці. Нарешті, в Латвії та Італії за жорстоке поводження з тваринами винний може отримати термін до 4 років позбавлення волі. Українське законодавство відтепер – чи не найсуворіше у ставленні до тих, хто знущається над тваринами.

Суттєво зросли штрафи: якщо раніше вони були незначними (153- 340 гривень), то тепер сягатимуть 3400 – 5100 грн. Стала жорсткішою і кримінальна відповідальність – відтепер за насильство над тваринами можна опинитися за гратами на строк від п’яти до восьми років.

Закон, звісно, не є ідеальним. У ньому, наприклад, чимало оціночних суджень, що є перешкодою для кваліфікації дій та успішної судової практики. Не визначено у законі і адміністративної чи кримінальної відповідальності для співробітників комунальних підприємств, які регулюють чисельність безпритульних тварин у містах, але нерідко роблять це шляхом масового знищення тварин.

В Україні відповідно за ст. 299 Кримінального кодексу і ст. 89 Кодексу про адміністративні правопорушення, які стосуються жорстокого поводження з тваринами, в останні, напевно, десь 5 років карається лише 15 осіб - при цьому десь 11 осіб притягуються до кримінальної відповідальності і десь чотири людини - до адміністративної. (Для порівняння: у маленькій Молдові, де проживає 3,5 млн людей, за жорстоке поводження з тваринами притягується до відповідальності  230 осіб на рік.)

Це свідчить про те, що закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», ухвалений в 2006 році, і кодекси практично не діють.

Всі ті люди, які демонструють жорстокість до тварин наразі залишаються не покараними. Потрібно змінювати і дотримуватись не тільки законодавства, а також ментальність, виховуючи в дітях співчуття до тварин.

Український досвід доводить, що суворість законодавчих норм аж ніяк не гарантує їхнє виконання. Однак посилення відповідальності за знущання над тваринами – сигнал готовності українського соціуму бути суворішими до тих, хто порушує норми гуманності, а отже вірний шлях до розбудови цивілізованого суспільства.