Вміємо готувати залишилося навчитися подавати і боротися зі своєю інфантильністю

28 червня 2013, 09:22
Власник сторінки
0
348

Корисна інформація усім, хто хоче працювати у творчому колективі і мати можливість забезпечити власну матеріальну незалежність, а отже, свободу творення. Науковцям, спортсменам, митцям і підприємцям.

 Ринкові відносини проникають в усі сфери людської діяльності. Комерціалізуються такі сфери як освіта, медицина, інформаційне забезпечення тощо. Не залишилася осторонь і культура. У цьому складному просторі економічних взаємовідносин творчі колективи наполегливо шукають можливості самореалізації.

 У чому ж бачиться причина такого становища? Дозволимо собі припустити, що суть її – у браку ринкового досвіду взагалі і маркетингових заходів, зокрема. Зрозуміло, досвід з часом прийде. Проте розробка комплексу маркетингу творчого колективу – питання нагальне і невідкладне. Відмова від його вирішення є адекватною розпадові творчого колективу з тих же зазвичай причин матеріального порядку й економії часу.

 Комплекс маркетингу – органічна єдність чотирьох фундаментальних чинників: товарної політики, цінової політики, політики комунікацій та політики розподілу. Всі вони без винятку визначають рівень діяльності в середовищі творчих колективів.

 Для творчих колективів поняття продукт” має включати як дослідження і розвиток самого продукту, тобто репертуару (програми), так і різні послуги, що супроводжуватимуть його. В даному разі продуктом можна вважати репертуар, сформований творчим колективом протягом організаційного, репетиційного та підготовчого періоду, що передує початкові концертної діяльності комерційного характеру. З моменту першого комерційного виступу продукт починає набувати товарної форми, а простіше – з’являються споживачі, які готові сплатити за його придбання визначену ціну.

  Дослідження і розвиток репертуару (програми) творчого колективу в умовах ринку вимагає особливої уваги. Зумовлено це наступними чинниками:

-         без ринкових досліджень дуже складно, а то й взагалі неможливо знайти свого слухача і глядача, тобто виявити реальний сегмент ринку для творчого колективу;

-         без досліджень ринку навряд чи вдається створити відповідну ринкову позицію, тобто запам’ятатися, а потім і сподобатися цільовій аудиторії;

-         без реальних досліджень практично неможливо визначити стратегію подальшого розвитку репертуару та ринкової поведінки колективу;

-         самий же розвиток повинен сприяти отриманню комерційної ефективності для колективу в умовах ринкового середовища.

 Наступним важливим кроком у процесі формування комплексу маркетингу стає цінова політика. Творчі колективи – досить своєрідні суб’єкти ринкових відносин. Діючи у сфері нематеріальних послуг, вони здебільшого наділені глибокою інфантильністю. Такий стан пояснюється тим, що комерційні аспекти в їхній діяльності почали з’являтися зовсім недавно, а відтак не сягнули незалежного рівня. Це, у свою чергу, відчутно позначається на ціноутворенні послуг, що надаються цими колективами.

Ціна в межах діяльності конкретного творчого колективу має відображати як професійний рівень підготовки репертуару, організаційні та інші матеріальні витрати, так і платоспроможний попит цільового ринку. Тобто принципи ціноутворення лише на основі витрат втрачають свою значимість. Тут на передній план виходить принцип престижного ціноутворення, а отже, рівень прейскурантних цін повинен формуватися відповідно до запитів більшості слухачів або глядачів.

  МІСЦЕ -->    Репетиційна база      

      I--> Гастролі 1

      I--> Гастролі 2

      I--> Гастролі  n...

      У Черкасах так навіть оживлюватимуть інтерес до бібліотек ). 

Як бачимо, саме поняття місця в комплексі маркетингу творчого коллективу наділене двоїстим характером. По-перше, це постійне місце дислокації, перебування колективу, тобто його репетиційно-постановочна база, а по-друге – це місця гастрольних поїздок, тобто адреси безпосередньо здійснюваного продажу створеного продукту – репертуару. Те й інше місця мають важливе значення. В першому – здійснюється весь підготовчий процес (постановчий період, організаційна підготовка, визначення місць проведення гастролей). У другому – відбуваються процеси тестування, адаптації та, як уже було сказано, безпосереднього продажу (нерідко, можливо й провалу) запропонованого репертуару.

Та, напевно, одним з найвагоміших складників комплексу маркетингу є політика комунікацій готового продукту на ринок – маються на увазі безпосередній процес перетворення творчого репертуару на форму товару. Просування включає рекламу, культурно-масові заходи комерційного та некомерційного характеру, популяризацію продукту тощо. Це найбільш наочна часина для споживача. Мета просування – донести до свідомості споживача реальність існування продукту надання можливості вивчити його характерні особливості. Разом з тим постійна недооцінка саме цього складника комплексу маркетингу призводить до всіх негараздів у творчому житті як окремих художніх колективів, так і загального рівня розвитку культури в країні.

 На нинішньому етапі культурних процесів у нашому суспільстві спостерігається недостатній розвиток такого важливого механізму просування як продюсинг, що в маркетингу творчих колективів має би замінити посередницькі установи. На цій основі повинні створюватися стійкі канали розповсюдження продукту, створеного в рамках творчих колективів. У найзагальнішому вигляді даний канал міг би бути схожим на звичайний дворівневий маркетинговий канал збуту.

Створений продукт в рамках творчого колективу > Продюсерська агенція > Споживач 

 Звичайно, дане твердження може викликати певні заперечення. В цьому немає нічого дивного, адже зрозуміло, що художні колективи, які мають сформований імідж, завоювавши відповідну позицію в глядацьких колах, можуть мати свою службу маркетингу, яка цілком задовольнятиме всі потреби в просуванні продукту. Сюди можуть бути віднесені колективи молодіжної естрадної музики, балетні трупи, колективи, фінансовані (принаймі частково) з державного бюджету і т.ін. У середовищі саме таких колективів можна уникнути зайвого, обійтися каналом збуту нульового рівня, тобто пропонувати творчий продукт безпосередньо глядачу. Разом з тим невеликі колективи в процесі гастрольних поїздок можуть звертатися до кількох посередників, тим самим збільшуючи довжину каналу.

 Чим скористатися та яким чином – справа кожного колективу. Ринок висуває свої вимоги, а як на них реагують його учасники – річ, підконтрольна лише їм. Однак без чого обійтися неможливо, так це без продуманого комплексу маркетингу та виважених кроків щодо кожного з його складників. Ігнорування комплексу маркетингу в середовищі творчих колективів здатне призвести до розвалу як самого задуму колективу, так і до провалу його напрацювань. (шкода, коли через такі дрібниці розпадаються цікаві колективи)

Шлях мистецьких колективів до ринкової діяльності означає досягнення ними якогось певного рівня самоокупності, значно вищого за ступінь беззбитковості. Чимало творчих колективів вже так і працюють (столичний хор “Фрески Києва “, хор “Елегія” з Іван-Франківська та ін.), хоча у більшості випадків їхня самоокупна творча діяльність здійснюється в основному на аматорських засадах. А це означає, що учасники цих колективів, реалізуючи свої творчі досягнення, скоріш лише підробляють на гастрольних поїздках, аніж діють на професійному рівні. Тобто, робота у творчому колективі не дає їм можливості забезпечити найнеобхідніше – власну матеріальну незалежність, а отже, свободу активного творення. Г.В. Алданькова       В.В. Вандич

Джерела: Шевчук В. Від культури радянської до української. // Українська культура. №4-5 

Березин И. Маркетинг сегодня. – М: Менеджер, 1996. – С. 83-87.


 В Києві на тенісних кортах спорткомплексу “Наука“ відбувається один із найбільш значних і масштабних щорічних спортивних заходів – Міжнародний професійний чоловічий тенісний турнір ATP Tour.

 З часу отримання в 1997 р. від ATP права на проведення в Україні міжнародного чоловічого змагання тенісистів-професіоналів серії “Chellenger“ Федерація тенісу України та її ексклюзивний комерційний представник корпорація ”Інфоспорт” провели велику підготовчу роботу, аби тенісний турнір відповідав високим вимогам і був генератором зростання популярності і розвитку цього виду спорту в нашій країні.

 Для України дуже престижно бути представленою на міжнародній спортивній арені турніром такого високого класу, який став своєрідною візитною карткою нашої держави і міста Києва. Особливо приємно відзначити, що турнір з кожним роком стає масовішим і популярнішим.

 Незважаючи на економічні труднощі, Україна тепер має свій турнір професіоналів міжнародного рівня ATP Tour. Величезна заслуга в цьому належить спонсорам. Спільна робота Федерації тенісу України та корпорації ”Інфоспорт Маркетинг” підняла рівень турніру до серії “Chellenger“ ATP Tour. З кожним роком зростає якість проведення змагань.

 Очевидно, мало хто знає, що цьому святу тенісу передуав майже цілий рік напруженої роботи, пов’язаної не тільки з пошуком спонсорів, але і з розробкою та подальшою реалізацією рекламно-інформаційної програми на телебачені і радіо, у пресі, проведенням ряду прес-конференцій і PR-акції. Цей копіткий і багаторівневий процес можна назвати спортивним маркетингом. Поняттяспортивний маркетингпорівняно нове, незважаючи на те, що спорт є об’єктом продажу впродовж багатьох століть, включаючи і часи Стародавньої Еллади. Навіть люди, які не є палкими спортивними вболівальниками, знають, що за допомогою спорту численні фірми та компанії рекламують і продають автомобілі, пиво, інші товари. Проте зазначимо, що зміст цього поняття є не що інше, як маркетинг самого спорту, змагань і послуг. Спортивний маркетинг – поняття, що прийшло в нашу країну з ноими дисциплінами і професіями – такими як реклама, промоушн, паблик релейшнз, маркетинг і тощо. На початку їхньої появи багато хто не з належною повагою поставився до нових дисциплін, але усі вони є найважливішими операторами ринкової системи, які рішуче впроваджуються в усі сектори нашого ринку. В 1991 році мало хто в наші країні міг уявити, що спорт існує в усьому світі не тільки як спортивне видовище, а став ще й сукупністю усіх вищезгаданих понять.

 Україна ж, як держава молода, тільки відкриває варіанти реклами в спорті. На сьогоднішній день в Україні кілька сильних операторів ринку спортивного маркетингу, наприклад, Спорт Маркетинг Груп, НВОПоверхность”, яких не можна назвати конкурентами, тому що поєднує їх не лише загальне поняття спортивний маркетинг, який настільки багатогранний, що до перетинання послуг у цій сфері Україні ще надто далеко. Піонером у цій справі виступила корпорації ”Інфоспорт”, яка з 1991 року серйозно займається питаннями розвитку і популяризації різних видів спорту через маркетинговий підхід до спортивних заходів і створення умов для рекламування. Розвиваючи й удосконалюючи свою діяльність, корпорація створила дочірне підприємство ”Інфоспорт Маркетинг”, яке займається виключно спортивним маркетингом, організацією і проведенням на території України спортивних заходів з різних видів спорту, а також трансляціями чемпіонатів Європи та світу.

 Зазначимо, що видовищні спортивні заходи давно і часто використовуються бізнесом і промисловістю, допомагаючи їм вигідно продавати товари і послуги. Саме тому чимало фірм і компаній стають спонсорами змагань, команд, спортсменів, прагнучи в такий спосіб залучити споживачів власного помислового товару. Організатори змагань будь-якого рівня, агенти гравців, представники корпорацій, що купують спонсорські права, - усі вони вносять вагомий вклад у розвиток сучасного конкурентного ринку.

 Чому ж спорт привертає таку увагу бізнесменів і промисловців?

 У багатьох країнах спорт став складовою частиною способу життя людей. Він залучає практично всі демографічні і соціальні групи населення – дітей, молодь, жінок, робітників, інвалідів, пенсіонерів...У той же час він є чудовим засобом підтримки і зміцнення здоров’я. Навіть у діловій мові бізнесменів з’явилося багато чого зі спорту. 95% американців і європейців впевнені, що спорт впливає на їхнє життя і поведінку, а здоровий спосіб життя для них стає модним стилем. На жаль, у нашій країні навряд чи половина українців може похвалитися подібною впевненістю – і це величезна проблема, що красномовно свідчить про проблеми  у здоров’ї нації.

 Жоден вид бізнесу не сприймається настільки буденно і з такою персональною ідентифікацією з боку споживачів, як спорт. Багато видів бізнесу прагнуть асоціюватися зі спортом. Фахівці з питань збуту промислової продукції розуміють, що важить для них реклама під час популярних спортивних телепередач. Збільшення кількості відомих спортсменів, що використовуються фірмами і корпораціями у вигляді ”живої” реклами, також підтверджує, що ”рекламний шум” з їхньою допомогою надзвичайно швидко привертає увагу широкого кола публіки.

В усьому світі споживач шукає можливості якомога розмаїтіше відпочити у вільний від роботи час, у тому числі прагне побувати і отримати насолоду від змагань з різних видів спорту. Інтерес до спорту з появою нових і доступних технологій, таких як інтернет, кабельний, супутниковий і мікрохвильовий зв'язок, привнесли в спорт зростаючий комерційний потенціал. Технологічні нововведення відкривають перед підприємцями нові перспективи і можливості.

 В Україні, завдяки нашим спортсменам-професіоналам і спортивним функціонерам, з’явився професіональний спорт. Безумовно, економічна і правова бази залишають бажати кращого, але й у цих нелегких умовах український спорт знаходить засоби існувати, до того ж багато в чому завдяки підтримці спонсорів. І абсолютно справедливо, що компанії, які вкладають гроші в спорт, повинні якимось чином заохочуватися – компенсацією може бути, наприклад, навіть пільгова податкова політика. Але, на жаль, наша держава зараз не в змозі собі це дозволити в необхідних обсягах, і спорт змушений обходитися фактично без допомоги держави.

 Важливість спорту саме для становлення нашої молодої держави величезна. Спорт - це не тільки тривіальне здоров'я нації. Те, що спортивні досягнення впливають на імідж нашої країни значно сильніше, ніж, скажімо, прагнення і здобутки вітчизняних політиків, стало вже аксіомою. Державний прапор України, наш гімн найчастіше у світі бачать і чують саме на спортивних змаганнях та під час телетрансляцій цих видовищ.

 Чимало видів спорту перетворилися на доходні сфери діяльності, які не тільки цілком покривають далеко не скромні потреби самого спорту, але, і сплачуючи податки, істотно поповнюють державні бюджети. Тому напевно, саме маркетинг може стати і для вітчизняного спорту панацеєю, що вилікує його від усіх хвороб.

К.С. Санковіч ДП "Іфоспорт Маркетинг"

Петриківський розпис,

Київський дитячий хор Щедрик,


 


Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.