Бібліотечний ринок: найважливіші чинники видавничого послуговування.

Держава – це система, яка зберігає себе. Потрібна концептуалізація підвалин, на яких має стояти держава Наріжним каменем таких підвалин у цивілізованих народів завжди була книга, культура Л. Костенко

За даними Державної служби статистики, кількість масових та універсальних бібліотек в Україні складала.

У 1991 році 25,3 тис. (з бібліотечним фондом 410 млн. примірників).

У 2001 році 20,4 тис. (з бібліотечним фондом 338 млн. примірників).

У 2012 році 19,2 тис. (з бібліотечним фондом 315 млн. примірників).

 Україна увійшла в 2001 рік, маючи у своєму розпорядженні 18976 бібліотек та 2016 видавництв, про що свідчать дані Міністерства культури та Українського агентства ISBN, підтверджені інформацією Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів України.

 Бюджетам бібліотек властиві досить широкі межі коливань: близько 60% публічних бібліотек щорічно витрачають на придбання книг не більше 10 тис. гривень, 20% - понад 50 тис., а 3% бібліотек – більш ніж півмільйона гривень; у 70% університетських бібліотек річний бюджет становить понад 300 тис. гривень. За даними проведених досліджень, у 2000р. бібліотеки придбали 30% усіх комерційних книг, 65% усієї професійної та понад 70% навчальної літератури.

 І немає нічого дивного в тому, що видавці вважають бібліотечний ринок найефективнішим ринком збуту видавничої продукції. Для деяких видів літератури саме бібліотеки (а не книжкова торгівля) стали основним каналом контактів видавців з читачами.

 Бібліотеки працюють на зовсім інших засадах, ніж роздрібна книжкова торгівля. Вони зазвичай використовують суспільні засоби на поповнення фондів і несуть набагато більшу відповідальність за те, що придбали.

 На відміну від оптовиків і роздрібних торгівців, бібліотеки не можуть повернути видавництву книги, якщо вони не користуються попитом чи не відповідають опублікованій видавництвом анотації. Як правило, бібліотеки послуговуються практикою закупівлі одного чи кількох примірників книги, але в різноманітному асортименті.

 Сорок відсотків опитаних видавців в Україні, що відповіли на запропоновані питання (в опитуванні брали участь 45 видавництв), заявили, що бібліотеки посідають в обсязі їхнього продажу близько 70%, а в маркетинговому бюджеті видавництва – тільки 10% витрат ( Працює принцип Парео. 20% клієнтів дають 80% обороту.)

 Традиційний процес просування книги на бібліотечний ринок можна умовно розділити на шість основних секторів.

I.                   Пряме поштове розсилання.

 Інформація, в якій зацікавлений бібліотекар, істотно відрізняється від матеріалів, необхідних книгопродавцю. Роздрібний торговець особливу увагу приділяє авторові (бажано “розкрученому“ попередніми книгами), а також дизайну обкладинки, суперобкладинки, жанру книги. Книгопродавець акцентує увагу передусім на прийомах видавця щодо просування книги на ринок, її пабліситі, рекламній підтримці, стимулюванні збуту. А от бібліотекаря цікавить в першу чергу бібліографічна інформація та відомості про цінність для даної бібліотеки придбаної книги: кількість сторінок, індекс, наявність ілюстрацій, опис змісту твору і повнота його розкриття. Бібліотекарю важливо знати основні відомості про автора, авторський колектив, причетних до цього видання фахівців, та й, зрештою, про саме видавництво. Адже вирішальний вплив на ухвалення рішення про закупівлю для бібліотеки певної кількості книг роблять міністерські грифи, рецензії визнаних авторів у даній галузі знання, відгуки про книгу в професійних журналах і газетах. Та й взагалі, матеріали повинні містити якомога повнішу й об’єктивнішу характеристику видання – бібліотекаря мають цікавити лише реальні факти.

 Більшість видавництв випускають один чи два сезонних каталоги, в яких оголошуються майбутні видання, подається їхній короткий опис. Частина їх тиражу розсилається по бібліотеках. В них містяться відомості як про нові книги, так і про ті, що тільки готуються до видання. Саме такі каталоги слугують головними довідниковими посібниками для шкільних, публічних й університетських бібліотек при комплектуванні ними фондів за певними предметними рубриками. З’являються каталоги здебільшого задовго до початку нового навчального року – в грудні-січні, а потім вже – аж у серпні-вересні, що вважаються найбільш рейтинговими місяцями бібліотечних закупівель літератури.

 Якщо в маркетингових бюджетах видавництв з’являється можливість на більше, то до комплектів розсилання каталогів нерідко додаються й інші стимулюючі матеріали. Це можуть бути повнокольорові буклети, ілюстрації з книг, біографії авторів, закладки, інформаційні листи для бібліотекарів та будь-які інші види друкованої продукції, що сприяють просуванню книг у бібліотеки.

II.                 Розсилання пробних примірників книг.

 Краща реклама для книги – це сама книга. Дану аксіому видавці засвоїли давно. Тому самий факт розсилання пробних примірників нового видання як один з аспектів бібліотечного маркетингу виник як спосіб прискорити і забезпечити добір літератури в першу чергу для публічних бібліотек, що витрачали багато часу і коштів на перегляд нових книг перед закупівлею.

 В даний час видавці розсилають основним бібліотечним системам по одному примірнику всіх або більшості виданих книг. При цьому існує кілька варіантів поштового  пробного розсилання:

1. Безкоштовне розсилання. Найбільш ефективне для навчальної літератури і розраховане на великі обсяги, що їх придбає бібліотека.

2. Відправлення пробного примірника з ексклюзивною знижкою. Надається спеціальна знижка, розмір якої значно перевищує звичайний відсоток. У деяких випадках пробний примірник відправляється адресатові за ціною собівартості книги. Видавець тим самим прагне привернути увагу бібліотекаря до даної книги і, з огляду на її достоїнства, розраховує одержати замовлення на значну кількість тиражу.

3. Розсилання пробних примірників з наступним поверненням книги. Прийнятний варіант для дорогих, унікальних видань. У даному разі все до кінця зрозуміло: сподобалася книга – бібліотека купила, не підходить – повертає назад. Однак окремі видавці йдуть на розсилання з наступним поверненням нерідко навіть дорогих книг, розраховуючи тим самим на професійні властивості психології бібліотекаря, який радше залишить для бібліотеки нову недорогу книгу, ніж займеться питаннями повернення видання.

 При здійснені подібного плану видавець, у свою чергу, насамперед вирішує, які ж саме бібліотеки включити до такого списку розсилання. Замовлення цих бібліотек мають бути досить об’ємними, щоб видавництво могло принаймі відшкодувати витрати на розсилання пробних примірників дорогого за вартістю видання.

III.             Конференції, збори, особисті зустрічі.

 Маркетологи лише тоді мають високу ефективність в роботі, коли перебувають в єдиній системі комунікацій з ринком, який вони обслуговують. Ось чому час від часу їм потрібно тісно спілкуватися з працівниками бібліотек. Збори, виставки, конференції – найкраща можливість для особистих зустрічей, відвертих і довірливих розмов. Стенд, заповнений книгами, каталогами, відгуками і рецензіями – це не тільки торговий прилавок, а й відкрите джерело різноманітної інформації. Справжнє значення таких зустрічей – у контактах одразу багатьох людей, що представляють різні сфери діяльності. Реакція на виставлену книжкову продукцію допомагає не тільки організації продажу, але й виникненню нових ідей і задумів, створенню нових книг. Офіційні засідання, приватні бесіди усе це несе нову надзвичайно корисну інформацію, що стає підґрунтям формування маркетингової стратегії видавництва.

IV.              Реклама

 Поки що не достатньо розповсюджений метод просування книг на бібліотечний ринок, тому що відсутність спеціалізованих бібліотечних видань в Україні змушує видавця вдаватися до використання маркетингових технологій при реалізації книг. Виняток становлять журнали “Книжный клуб”, “Книжное обозрение”, “Книжный мир”, що є рекламними і розсилаються безкоштовно в усі бібліотеки України.

 У рекламі повинні використовуватися сутнісні характеристики книги, а також докладна інформація про автора.

V.                 Рецензії та відгуки.

 Де, як і ким книгу буде відрецензовано – це надзвичайно впливає на майбутній продаж її бібліотекам, оскільки існують тисячі відповідальних за комплектацію фонду бібліотекарів, які ніколи не одержують, а отже, і не послуговуються пробними примірниками. Для них відгуки інших бібліотекарів чи рецензії в газетах і журналах, яким вони довіряють, є найчастіше єдиним джерелом інформації, керуючись якою вони замовляють або не замовляють книгу.

 Рецензії на книги зазвичай готує відділ пабліситі. Тут пишуться пресрелізи, звідси систематично розсилаються книги рецензентам і оглядачам. Відділ, крім того, заводить постійне досьє на кожну книгу з тим, щоб будь-які відгуки та рецензії могли використовуватися при підготовці майбутніх каталогів.

 Відгуки та рецензії – це не тільки матеріал для інформування бібліотечних працівників. Вони часто необхідні самим видавцям в організації ефективної реклами та просування книг до читача.

VI.              Комплектація бібліотечних фондів

 У даний час бібліотеки все більше користуються послугами оптовиків для переважної часини закупівель книжкової продукції. Лише деякі комерційні видавництва мають у своєму складі штат з питань продажу книг бібліотекам. У більшості ж випадків намагаються, як правило, уникаи цього обов’язку.

 Винятком в цьому можна вважати хіба що ті бібліотеки, які воліють працювати з видавництвами безпосередньо або ж через надані останніми значні знижки. Нерідко вирішальним є те, що якісь певні видавництва стають з роками єдиним, добре перевіреним джерелом придбання особливих за змістом книг, до яких бібліотека завжди виявляє неослабний інтерес.

 Отримувати книги багатьох видавництв з одного джерела – справа зручна й ефективна як з економічної, так і з організаційної точки зору. І це найбільш логічний спосіб придбання великого розмаїття видань з тієї немислимої кількості назв книг, що випускаються щорічно. Така практика приводить, однак, до того, що видавництво втрачає контроль за рухом свого товару.

 По-перше, оптові книготорговельні компанії не ведуть роботу зі стимулювання збуту і просування книг послідовно, одна за одною. У результаті, нерідко складається ситуація, коли книга активно рекламується і просувається, на неї надходять заявки, а в оптових фірмах вона відсутня.

 По-друге, і це головне, якщо книги немає в наявності під час замовлення, бібліотека може змінити замовлення на інше, схоже за темою чи якимись іншими ознаками, а то і зовсім анулювати замовлення.

 З цих причин, а також через те, що від бібліотек надходять скарги на погане обслуговування, фахівці-маркетологи видавництв намагаються встановити більш тісні зв’язки з основним оптовими книготорговельними фірмами, незважаючи на те, що останні зайняті, головним чином, збутовими операціями.

 Як і в будь-яких інших галузях економіки, розповсюдження книгопродукції насправді є головним завданням видавничого бізнесу. Вміння швидко пропустити книгу через відповідні ринкові канали має для успіху набагато більше значення, ніж сама книга. В кінцевому ж підсумку, воно є вирішальним у діяльності маркетингових служб усіх видів літератури.

 Книгарні, бібліотеки, школи, виші та середні навчальні заклади, книжкові виставки – усе це є основою успіху книги, а отже, і тривалості її життєвого циклу. Тому в книговиданні все більше усвідомлюють, що люди, від яких залежить успіх книги, повинні бути причетними до процесів планування маркетингу та поширення книги.

 І нарешті, найголовніше: видавці та маркетологи книготорговельного бізнесу зійшлися на тому, що бібліотеки і надалі залишаються найважливішим ринком для комерційних видавництв і що удосконалювання засобів та методів освоєння цього ринку з урахуванням сучасних вимог економічної ефективності – справа найблищих років.

І. М. Степурін, ДП “Самит-Книга“

P.S. Від багатьох українських письменників чув про те, що читачі-студенти дуже часто купують книги в складчину на трьох-чотирьох, а інколи одну на групу, а там хто ксерить собі, а хто по черзі читає. Для однієї людини ця книжка обійдеться в кілька десятків гривень, а в складчину трохи дешевше. В бібліотеці цю книжку зможуть прочитати десятки, або сотні читачів, а для бюджету це буде кошутувати копійки в перерахунку на одного читача. З школярами ситуація ще гірша, а багато батьків інколи не мають грошей на підручники і майже не купують книг.

 Бібліотечні фонди почистили від ідеологічного сміття, а ще книги псуються. Через відсутність фінансування не лише не поповнюються фонди, а й закриваються бібліотеки. Не краща ситуація зі спортшколами і різними гуртками. Година за книжкою з бібліотеки коштує державі на порядок, або навіть на кілька порядків дешевше ніж година занять в спортшколі. (Знову згадуэмо принцип Парео) Але як кажуть: “Cвято место пусто не бывает”. Це місце займає вулиця і комп’ютерні стрилялки з усіма витікаючи ми з цього наслідками. В майбутньому ліквідація цих наслідків теж буде коштувати на порядок, або навіть на кілька порядків дорожче.

Жодна книга не переважить вплив, який сьогодні мають люди засліплені бажанням війни і помсти, страшно навіть думати про наслідки такого впливу. Коли дитина наштовхується на камяні серця, людську байдужість, - виходить лише на зле...