«Не добрий ранок, вівторок, 18 лютого, м.Київ»

19 февраля 2014, 22:35
0
139
«Не добрий ранок, вівторок, 18 лютого, м.Київ»

Що трапилось 18 січня? Відповідь у вигляді трагедії – очевидна, а от що було на початку і прихованим від очей широкого загалу?

Для початку повернемось на кілька днів назад. Заклики йти до Верховної Ради – лунали з минулого тижня і так часто, що засіли в голові кожного хто не байдужий у вигляді програми «У вівторок я маю йти з майданом і крапка.» 

Гадаєте хтось прогнозував наслідки, що виникли?! Ні! Лідери майдану настільки загрались в переговори, що втратили зв’язок з реальністю, адже ніхто їм не обіцяв повернення до Конституції 2004, але риторика на цю тему була такою активною, що не тільки самі в це повірили, але й забули навіщо взагалі виходили люди на майдан. 

Задумка була простою.. Виходимо в парламент, люди блокують його з усіх боків ненасильницьким методом, і частина депутатів від фракції партії регіонів все-ж таки дасть необхідні голоси. 

І це майже вийшло, засідання фракції партії регіонів що розпочалось о 8:30 показало настрої окремих депутатів все-ж таки піддатись вулиці і проголосувати за конституційний акт, але... 

Але ніхто чомусь не подбав про безпеку на тій самій вулиці, безпеку людей. Очевидно, що достатньо в такій ситуації однієї гранати, або однієї каменюки, щоб вибухнули обидві сторони: і люди і міліція. 

Тепер вже ніколи не розібратись чи то перший «коктейль» полетів чи газова граната, тепер є лише наслідки, трагічні наслідки для всієї нації. 

Але саме протистояння на вулиці зупинило процес повернення до Конституції 2004 раз і назавжди. Депутати які ще коливались між своєю фракцією і революційною романтикою, опинившись в заручниках стін Верховної Ради, коли з усіх боків лунають постріли, пожежи і гинуть люди, коли з вікон кулуар вони спостерігали на поранених міліціонерів, яких розмістили прямо на дорозі, багато з них мабуть що вперше відчули небезпеку відносно свого життя і природній тваринний страх. Такої прививки від революційної романтики депутатам регіоналам вистачить надовго. Бо ніякі ефімерні поняття європейського майбутнього не станут сильнішими за страх втратити життя. 

P.S Не має сенсу довго сперечатись на тему чи вистачило б сил «дожати» майдан, та поставити крапку, бо зрозуміло одне: Якщо майдан досі стоїть – значить це комусь потрібно.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.