Битва за тарифи: чи допоможе ухвалення мораторіїв знизити плату за комірне?

Останнім часом в місцевих радах тривають гострі дискусії щодо введення мораторіїв на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Відповідні рішення, попри зауваження юристів, вже встигли ухвалити у низці місцевих рад. Так, Київська міська рада, з 1 липня наклала мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в столиці.

За її прикладом пішли депутати міськрад Дніпра, Житомира, Львова, Херсона.

Питання підвищення тарифів та дискусії навколо введення відповідного мораторію на їх підвищення не оминуло й місцеві ради на Волині. Більше того, очікується, що «тарифне питання» може внести значні корективи у партійне життя регіону.

Відомо, що головним драйвером введення мораторію на місцевому рівні виступило керівництво партії «Батьківщина». Для цього навіть була розіслана спеціальна партійна директива, яка є основною рекомендацією партійцям на місцях для стимулювання відповідних рішень у регіональних радах.

Однак, й інші партійні проекти не хочуть втрачати можливість поласувати електоральними здобутками на тлі популістських за своєю суттю рішень про мораторій на підвищення тарифів. Так, справжні «тарифні баталії» розгорнулися у міській раді Ковеля. Депутати Ковельської міськради від фракцій «Укроп» та «РПЛ» внесли свій проект мораторію, звинувативши міського голову та, водночас, очільника Волинської обласної парторганізації «Батьківщини» Олега Кіндера у блокуванні подібних ініціатив. Попри отримані «інструкції» від свого партійного керівництва, місцеві депутати від «Батьківщини» вважають введення мораторію шкідливим для наповнення місцевого бюджету. Мабуть, до такого рішення «біло-сердешні» б не прийшли, якби їх представник безпосередньо не був міським головою і не розумів усіх майбутніх наслідків від введення подібного мораторію.

А наслідки можуть бути негативними. По-перше, саме рішення про мораторій не відповідає Конституції та низці інших законів та указу Президента, що регулює діяльність національної комісії з регулювання ринку електроенергії (НКРЕ). Тобто, будь-які зміни у тарифній політиці, в тому числі і мораторії, будуть підставою для отримання судових приписів для споживачів про стягнення заборгованості.

По-друге, навіть якщо місцева влада піде на виконання такого кроку, їй доведеться шукати компенсаторні механізми у власному бюджеті. В уряді вже заявили про те, що в даному питанні на центральну владу та кошти держбюджету краще не сподіватися. Пошук додаткових коштів у місцевих бюджетах – справа не проста й призведе до урізання інших значущих статей витрат.

По-третє, подібні кроки місцевих депутатів призведуть до дезінформації громадян та плутанини із оформленням субсидій. Цей факт, в свою чергу, зумовить масові судові розгляди справ щодо несплати різниці між встановленими тарифами від НКРЕ і тими, що були запроваджені місцевою владою внаслідок прийняття рішення про мораторій.

У ситуації, що виникла, найкращим методом боротьби за справедливі тарифи є покроковий порядок дій, який буде відповідати нормам чинного законодавства. Це означає, що політичні партії, які нині займаються, по суті, популізмом, закликаючи громадян не платити за новими тарифами, наражають на небезпеку суцільного колапсу у сфері ЖКГ.

Більш розумним кроком було б запровадити юридичну підтримку громадян для правильного оформлення субсидій, щоб якомога більше соціально незахищених верств населення отримали відповідну компенсацію з державного бюджету. І лише після цього варто розпочати компетентну кампанію по визначенню дійсно справедливого тарифу, встановленого рішенням НКРЕ та іншими урядовими постановами.

Тарифна політика не повинна мати геноцидний характер. Тарифи на теплопостачання необхідно переглянути на предмет обґрунтованості та приведення до рівня платоспроможності більшості українців. Тарифи повинні бути співрозмірні, принаймні, із рівнем мінімальної заробітної плати. До того ж, обов’язковою умовою встановлення нових тарифів повинно бути проведення комплексного енергоаудиту.

А поки що шлях запровадження мораторіїв на місцевому рівні – це бомба сповільненої дії. Саме такі недалекоглядні кроки можуть призвести до ще більшого занепаду сфери ЖКГ та системно не вирішать інших нагальних проблем.