Глобальна фінансова криза: в усьому винна Америка

20 июня 2014, 10:44
0
42

Про причини світової економічної кризи.

У 2008-2009 роках світ охопила глибока фінансова криза, аналогів якої ще фактично не було. Вона значно суттєвіша за кризи 70-х, 80-х, 90-х років. Експерти прирівнюють її до глобальної економічної катастрофи 1929-1932 років. Експерти у своїй більшості головною причиною кризи називають проблеми в американській економіці, які виникли через різке скорочення заощаджень громадян, зростання дешевих кредитів та величезної кількості іпотек, адже відомо,що майже всі американці живуть у борг.

Ще у 80-х роках минулого століття американці були за ощадливішими – вони зберігали 7-9% своїх поточних доходів. З кожним роком ця норма почала неухильно скорочуватись, впавши у 2001 році нижче 0%. Після 2005 ситуація ще більш погіршилася: американські банки отримували кредити на низьких відсоткових ставках, що призводило до практично нульових відсотків на депозитах – вкладати гроші стало невигідно.

З 80-х років американці швидкими темпами почали нарощувати кредити, що значною мірою перевищували їхні прибутки. З того часу борги американців зростали в арифметичній прогресії відносно зростання доходів. Відтоді боргові зобов’язання основної маси американців почали зростати не просто з прискоренням, а взагалі у арифметичній прогресії відносно зростання доходів. Фінансові зобов*язання американців перевалили за 140% їхнього річного доходу. Через це більшість американців перестала брати кредити і зайнялася поверненням боргів. Ті, хто не міг цього зробити – повертали придбані у кредит автівки та будинки, що почало обвалювати спочатку ринки нерухомості, потім інші сектори американської економіки, і поступово наблизилось до ринку цінних паперів. Обвал цін на іпотечні папери призвів до здешевлення активів великої кількості іпотечних та інвестиційних банків, відтак почали падати акції та цінні папери цих фінансових інститутів, а потім інших корпорацій, і не тільки в Сполучених Штатах.

Та є ще одна причина світової фінансової кризи. Теж американська. Річ у тім, що повоєнна світова економічна система базувалася на виконанні Сполученими Штатами функції центрального банку світу. Саме долар був і залишається нині головною розрахунковою валютою в міжнародній торгівлі. І поки частка США в загальному обсязі світового ВВП превалювала, а розмір міжнародної торгівлі був відносно незначним, долар упевнено виконував функцію засобу платежу.

Випускаючи в обіг нічим не забезпечені грошові знаки, американський уряд і всі фізичні та юридичні особи Сполучених Штатів могли купувати товари та послуги практично в будь-якій країні світу, що давало величезний дохд.

Цей випуск в обіг доларів має не такий однозначний характер. Річ у тім, що внаслідок зростання та глобалізації світової економіки та нарощування обсягів міжнародної торгівлі виникає потреба в додаткових коштах як засобу платежу. Якщо цих коштів бракує, то їхня ціна починає зростати, що спричиняє зростання обмінного курсу цієї валюти щодо інших валют. А це, у свою чергу, погіршує умови для експортерів та стимулює здешевлення і збільшення обсягів імпорту. Тобто задля недопущення зростання курсу долара США щодо інших валют американський уряд має випускати все більше і більше грошових знаків. А зростання попиту на основні ресурси (нафта, метал, продукти харчування тощо) з боку економік Китаю, Індії, Бразилії та інших країн світу, не могло не провокувати підвищення цін на них і, як наслідок, потреби в ще більшій кількості обігових коштів, необхідних для забезпечення розрахунків у міжнародній торгівлі.

Долари, які наразі не використовуються в міжнародній торгівлі, потрапляють на американський фондовий ринок, через що зростає прибуток американських громадян, бізнесових структур, та й бюджету США. Так, спочатку доходи отримують інвестиційні банки, які надають комісійні послуги з випуску цінних паперів і їх продажу американським та іноземним інвесторам (доходи від цих послуг щорічно становили мільярди й навіть десятки мільярдів доларів). Збільшення попиту на цінні папери й зростання цін на них призводить до різкого зростання доходів усіх інвесторів. А це, у свою чергу, стимулює кредитування під купівлю цих цінних паперів.

З одного боку, зростання спекулятивних доходів сприяло зростанню споживчого попиту, з другого – ще більше розігрівало американський фондовий ринок і формувало величезну бульбашку не підкріплених реальною вартістю фондових активів. Таким чином, виконуючи функцію центрального банку світу, Сполучені Штати потрапили в пастку, з якої не так просто знайти вихід.

Очевидно, що світова спільнота зіштовхнулась з дуже складною проблемою. Суть її полягає в тому, що одна навіть дуже економічно потужна країна не може виконувати функцію центрального банку світу. Але й європейська спільноста не готова взяти на себе таку відповідальність.

За матеріалами Б. Кушнірука

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.