Два чоботи - пара.

   Здавалося, що після закінчення Другої світової війни в 1945 р. назавжди було покінчено з німецьким нацизмом – коричневою чумою 20 ст. та іншими людиноненависницькими режимами. На СССР всі дивилися, як на світоч народовладдя і справедливості, завдяки яким він, разом із західними союзниками, здолав Третій Райх А. Гітлера.

   Та поступово ситуація почала мінятися. До жителів західних демократичних країн повільно стало доходити усвідомлення, що СССР – це більшовицька тоталітарна держава, радянська імперія, яка немає нічого спільного з демократією і правом. Але це усвідомлення було запізнілим. А пізнє прозріння тільки грало на руку кривавому московському диктатору Й. Сталіну та його поплічникам – послідовникам.

   В 1956 р. більшовицько – комуністичний СССР потопив у крові угорське повстання і зробив біженцями майже 200 тис. угорців. Після цих кривавих подій жителі демократичних країн – симпатики т. зв. соціалізму масово відверталися від СССР з його шовіністичною імперською політикою. Але Москва на це не зважала.

   Черговою жертвою радянських імперіалістів та їхніх сателітів з Варшавського Договору стала Чехословаччина в 1968 р. Збройне придушення «празької весни» і загибель багатьох протестувальників спричинили масову хвилю еміграції (близько 300 тис. чол. покинули свою Батьківщину). Ця кривава розправа відвернула ще більше людей західного світу від СССР – першої країни в світі т. зв. соціалізму, а насправді – країни страшного більшовицького терору та тюрми народів.

   Про інші антидемократичні, імперські дії СССР, які відбувалися пізніше, не говоритиму, адже вся світова демократична спільнота вже чудово розуміла, що московський комуністичний режим – це імперія зла, яку треба зруйнувати. Що згодом і сталося.

   Я виокремив події в Угорщині та Чехословаччині, бо тоді ще багато людей на Землі вірили в ідеали соціалізму – комунізму і СССР, не розуміючи, чим вони є насправді. Спільним, прикрим фактом цих двох трагічних сторінок в історії Європи було те, що лідери західних демократій досить мляво реагували на радянську агресію, чим тільки спонукали Москву до подальших імперсько – загарбницьких дій.

   Подібним чином діяли західні країни, коли А. Гітлер здійснив аншлюс Австрії та, будучи окрилений цим загарбанням, анексію Судетів – території Чехословаччини в результаті Мюнхенської змови 1938 р. Нерішуча дипломатія, невиразні погрози санкціями, загравання і поступки тільки розпалювали апетит фюрера Третього Райху. У що такий «спротив» вилився  та чим то закінчилося, всім добре відомо.

   А от події тих далеких років зараз нам нічого не нагадують? Ще й як нагадують! Досить уважно придивитися до дій російських шовіністів на чолі з В. Путіним, який, всупереч міжнародному праву, анексував Крим, порушивши цим самим територіальну цілісність України, гарантом якої є також Росія за Будапештським меморандумом 1994 р., і все стає на свої місця. Отака гірка іронія долі: Будапешт 1956 р. – Будапешт 1994 р. – Крим 2014 р.

   Дії самодєржца всія імперсько – шовіністичної Росії В. Путіна 2014 р. є абсолютно тотожними з діями фюрера нацистського Райху А. Гітлера 1938 р. Одна і та ж тактика дій (підбурювання, провокації, «п’ята колона», інспірування сепаратизму, а потім введення військ), риторика, московсько – геббельсівська пропаганда в російських засобах масової інформації, розпалювання шовіністичних настроїв у російському суспільстві, нетерпимість до іншодумаючих зайвий раз підтверджують, що російський великодержавний шовінізм повністю схожий з німецьким нацизмом, як брати – близнюки. В народі кажуть: «Два чоботи – пара». Такими чобітьми були Й. Сталін та А. Гітлер, коли Червона Армія СССР проводила спільні паради, навчання з Вермахтом Третього Райху, а диктатори цих двох режимів обмінювалися люб’язностями, вітальними телеграмами, співпрацювали і укладали ганебні таємні угоди, намагаючись один одного перехитрити, щоб одноосібно панувати над світом. Такою ж парою є вірний послідовник Й. Сталіна В. Путін та А. Гітлер. Як бачимо, гебістський нєдоросль В. Путін став гідним продовжувачем ідей сталінсько – гітлерівського більшовизму – нацизму. Отже, російський шовінізм = німецький нацизм, а В. Путін = А. Гітлер.

   З німецьким нацизмом покінчили в 1945р. За перемогу над ним поклали голови десятки мільйонів військовиків та мирних жителів різних країн і національностей, в т. ч. величезна кількість з України, а все через те, що Захід пізно опам’ятався, дозволивши А. Гітлеру утвердити нацистський режим.

   Так само довго Захід закривав очі на імперіалізм СССР, що мало наслідком криваві події в Угорщині 1956 р., Чехословаччині 1968 р. та інші, загрозливі для миру не тільки в Європі, а й в усьому світі, авантюри. Так само Захід діяв половинчасто, коли шовіністична Росія прибрала до рук Придністров’я (Молдова), Абхазію і Південну Осетію (Грузія).

   Невже Захід, зокрема США та Великобританія – гаранти нашої територіальної цілісності за Будапештським меморандумом 1994 р. і НАТО – особливий партнер України за Хартією 1997 р. та Європейський Союз, так само мляво реагуватиме і на порушення територіальної цілісності України через анексію Криму Росією?! Адже їхні недосанкції тільки принижують Україну та викликають сміх у Росії. США, забудьте назавжди про «пєрєзагрузку» відносин з Росією, бо вона плює на вас, як це робив колись Третій Райх!

   Невже західні, особливо європейські, демократичні країни, в т. ч. Німеччина, забули про масові тваринні безчинства, знущання вояків над жінками і дівчатами після входження визволителів – військ СССР на їхню територію під час Другої світової війни?! Якщо забули, то книжка Габі Кьопп «Навіщо я народилася дівчинкою?» (2010 р.) про сексуальні «подвиги» радянських визволителів швидко освіжить їхню пам'ять: «Старий росіянин перемагає в нерівній боротьбі, тягне мене до себе, знімає сумку і кладе її на підвіконня. Росіянин штовхає мене на розстелене ліжко. Я борюся з останніх сил, намагаючись тримати чоловіка на відстані від свого тіла. Тоді він знову хапається за пістолет і приставляє його мені до скроні. Мужність, з якою я кілька годин перед тим протистояла цій страхітливій зброї, зникає. Натомість з’являється страх, страх бути вбитою.

   Я більше не можу. Відчуваю себе покинутою. Розпач п’ятнадцятилітньої дівчини перетворюється на нестримну лють. Коли я, похитуючись, спускаюся сходами вниз, мене перехоплює інший мерзотник.

   Тоді… я не знайшла слів, щоб описати пережите приниження. Проте ніколи не забуду, з якою відразою і гнівом виривалася, яка лють збурила мою душу. І про насильство теж не забуду… Це були дві тварини.

   Страх перед безкінечним насиллям засів так глибоко, що достатньо самої лише російської мови, аби він знову прокинувся.

   Через перенесене насилля та шок у мене протягом семи років не було місячних.

   Навіщо я народилася дівчинкою?»

   Невже Захід не розуміє, що його нерішучість тільки розв’язує руки російському шовінізму і спонукає його до нових агресій, як це було з німецьким нацизмом?!

   Невже демократична світова спільнота не розуміє, що дозволивши Росії порушити територіальну цілісність України, яка сама відмовилася від власної ядерної зброї в обмін на гарантії за Будапештським меморандумом 1994 р. (гарантії, насправді, виявилися «липовими»), ставить хрест на подальшому ядерному роззброєнні?!

   Невже Захід не розуміє, що російський шовінізм, як свого часу німецький нацизм, загрожує миру в усьому світі?! Чому він рішуче не протидіє Росії?

   Невже Захід не бачить, що російський великодержавний шовінізм стає коричневою чумою 21 ст., приходячи на зміну німецькому нацизму – коричневій чумі 20 ст.?!

   Невже демократичний Захід від мирного і заможного життя настільки заплив жиром, що не здатен розуміти та усвідомлювати всієї небезпеки, яка йде від реваншистського, імперіалістичного російського шовінізму на чолі із самодєржцєм В. Путіним, який копіює дії фюрера німецького нацизму А. Гітлера?! Хто ж тоді зупинить російського агресора, який знову прагне підкорити половину Європи і лякати весь світ?!

   Сподіваюся, що Захід розуміє та усвідомлює російську загрозу. І почне діяти, нарешті, адекватно, без жування шмаркотиння, щоб врятувати світове співтовариство від глобальної катастрофи!