Як правильно рахувати вартість пального

Закупки «Укрзалізниці» знову стали предметом замовних публікацій. У публічній площині дуже легко побудувати звинувачення на адресу ДП «Укрзалізничпостач» або іншого державного підприємства.

Для закидів у розкраданні не потрібно навіть шукати обґрунтованих підстав чи входити в економічний аналіз того ж ринку нафтопродуктів або тендерних документів  – є негативні стереотипи про чиновників-корупціонерів, і ці стереотипи потужно працюють проти наших спроб виправити практику державних закупівель на «Укрзалізниці». На жаль, мова цифр виявляється не такою переконливою, як шквал дезінформації і відповідних емоцій.

Масштаби, в яких ця дезінформація поширюється, говорить про сплановану чергову хвилю атаки на «Укрзалізницю». Ці псевдо розслідування господарської діяльності «Укрзалізничпостач» та «Укрзалізниці» в цілому можна розцінювати як складову зовнішніх спроб дестабілізувати нашу роботу. Не йдеться про інформування громадськості про важливі факти  - йдеться про спроби зчинити паніку в суспільстві та ускладнити роботу компанії. Особлива небезпечними ці спроби є у той час, коли головний перевізник країни готується до зими в умовах воєнної загрози на сході країни.

Тепер цифри про закупівлю дизельного пального для «Укрзалізниці». Тендер неодноразово був критикований у ЗМІ, хоча на розкриття тендерних пропозицій 18 вересня були запрошені журналісти. Жоден автор критичних публікацій, які виходили з того дня, не звернувся до нас за офіційним коментарем. Тому хочу просто навести цифри і факти. Сподіваюся, зацікавлені цією темою журналісти врахують їх у подальших статтях.

Основний предмет їхньої занепокоєності – ціна. 21 тис грн. за тонну пального було запропоновано компанією «Вог Аеро Джет», і це була найнижча ціна порівняно з двома іншими учасниками тендеру. Але, обравши цю найнижчу цінову пропозицію, ми реально робили закупки по ціні 18-19 тис. грн.. за тонну. Ми діємо суворо в межах регламентації закупівельних процедур. Ціна регулюється відповідно до чинного законодавства згідно додаткових угод. Тобто ціна формується, виходячи з ринкової ціни на момент фактичного відвантаження пального. Ми купуємо набагато дешевше ніж інші державні структури. І дешевше, ніж заявлено у тендерній документації.

Я можу припустити, що журналісти не знають усіх деталей процедури закупівель і не зважають на такий фактор розрахунків вартості, як властивості дизельного пального. Якщо літри перевести у тонни, то стане зрозуміло, що вартість закупленого пального приблизно на гривну дешевше, ніж на заправках. 1000 кг дизпалива і 1000 літрів є нерівнозначними через густину дизпалива. Тонна дизпалива – це близько 1123 літрів. Тому тонна пального завжди дорожча за 1000 літрів, тоді, як журналісти завжди порівнюють з ціною в літрах. Окрім того, ми робимо оптові закупки – це можна порівнювати з роздрібною ціною заправок.

Хтось може вважати це неймовірним, але у тендерній документації ціна вища за фактичну, яку сплачує підприємство. Я поясню, чому. На тендері ми підписали ціну. Але наше пальне все продається із прив’язкою до долара. І це не секрет, що в Україні немає нафти і немає вітчизняного виробництва. Все купується за долар. Три дні тому, приміром, долар коштував 13 гривень. Сьогодні 15 грн. Це вже плюс до ціни. До цього додайте відтермінування в оплаті за вже поставлене пальне. Наприклад, на сьогодні заборгованість перед згаданим у ЗМІ постачальником складає 400 млн грн. Я не знаю, як і хто рахує, що ми платимо дорожче, якщо ми платимо чітко за ринковою ціною, менше ніж інші державні компанії та з відтермінуванням у кілька місяців. У більшості розповсюджених повідомлень правильно вказано, що «ціна товару, вказана у специфікації, не є твердою і буде змінена у відповідності з кон'юнктурою ринку на відповідні товари», проте висновок завжди робиться, що зміни відбуватимуться у сторону підвищення ціни. Хочу підкреслити: часто ціна є нижчою! І жодного разу ми не купували пальне вище за ринкову ціну на момент відвантаження!