1 травня цього року була оприлюднена друга серія матеріалів, відомих як «плівки Міндіча».

Хто би там що не казав і як не фантазував, але процес відносин США і України зайшов у глухий кут та перейшов у стадію «примусу до миру».

Подія 12 жовтня 1917 року мала колосальне історичне, геополітичне та символічне значення для українського державотворення. Підняття українських прапорів над Чорноморським флотом довело, що Україна є повноцінною морською державою із власними військово-морськими силами.

Автор сценарію, режисер-постановник і головний кукловод – В.В.Путін.

Наразі Силі оборони України контролюють значну частину логістичних маршрутів окупантів, через що російські підрозділи змушені шукати способи маскування своїх переміщень.

Війна загострила тему соціальної справедливості не лише через масштабні втрати, руйнування та економічні збитки. Вона змінює суспільне сприйняття власності, привілеїв та відповідальності бізнесу.

Можливу нову хвилю мобілізації пов'язують з тим, що наявний темп рекрутингу перестав повністю покривати втрати на фронті.

Й розпочинає «спеціальну диверсійну операцію».

Чи вдасться нашій країні цього місяця отримати пакет із енергетичного і морського перемир’я, використовуючи власні козирі та передвиборчі американські резони Трампа і Путіна?

Треба аналізувати та давати інформацію на випередження, щоб потім не було: «а ми не чекали». З реактивними безпілотниками ворога ми вже бачили, як це відбувається.