За подіями навколо АЕС і ТЕС, дефіциту вугілля, імпорту електроенергії питання багатостраждальної ГТС якось відійшло на задній план. А даремно – там пиляють іще активніше, ніж попередні роки.

Нинішній опалювальний сезон цікавий тим, що газова і вугільна сфери (точніше, різні представники цих галузей) змагаються у брехні. Ну, добре, не в брехні, а в маніпуляції.

Добрый дедушка Мороз, ты подарки нам принес? Ой, не дедушка Мороз, а дедушка Коболев.

Поки на комітеті з питань ПЕК Верховної Ради збираються Енергоатом, Укренерго, ДТЕК, Центренерго та всі інші - вугілля не складах не більшає.

Но катастрофической проблемой являются просчеты «Нефтегаза» с созданием запасов газа. И сейчас не хватает для стабильного прохождения отопительного сезона 4 млрд куб м газа.

Відповідно, цей газ будуть забирати у населення і теплокомуненерго. Це і буде резервний «план Б»: обмеження власного населення.

Йдуть перші нічні морози і вже вони покажуть нам всім де тонко і де буде рватись. На цьому фоні єдиним виходом із ситуації залишається імпорт електроенергії.

Що ми бачимо? Закономірний та очікуваний конфлікт влади і бізнесу. З одного боку – СКМ, ДТЕК і Рінат Ахметов. З другого боку – уряд, влада і президент Зеленський.

Даремно українські політики переживають, що Росія та Білорусь не будуть постачати електроенергію в Україну. Для них ринок України сьогодні – чистої води бізнес.

Або що поєднує тарифи на розподіл, ГТС України, «Турецький потік» і «Північний потік-2»