Жить стало веселее...

То, что накануне годовщины расстрелов на майдане нынешней киевской власти придется как-то отчитываться перед обществом о результатах следствия, было понятно всем.

За одну ніч сталося дві непересічні події. Дві смерті. Обох нині покійних поєднувало те, що вони політики. Те, що кожний був в опозиції до уряду своєї країни. Поєднувала форма, але не зміст.

Ті, кого оминула перемога і хто жевріє надією взяти реванш на майбутніх місцевих виборах використовують чорні технології.

.

Затягуючи шворку на шиї газової системи, північний сусід не гребує шантажем, погрозами, дезінформацією…

Монополия на насилие расползается по батальонам.

Почему безрезультатны многочисленные митинги?

Многие ломают головы: в насколько глубокой дыре должно оказаться общество постмайданной Украины, превращенное зомбоящиком уже в полноценную секту, чтобы, наконец, у него началось выздоровление?

ЕДИНСТВЕННАЯ ВОЗМОЖНОСТЬ СОХРАНИТЬ СТРАНУ – ФЕДЕРАЛИЗАЦИЯ, И ЧЕМ СКОРЕЕ, ТЕМ ЛУЧШЕ.